Як викладачі й студенти оцінили якість організації освітнього процесу у 2023 році

Результати чотирьох опитувань, проведених у березні, червні, вересні та грудні 2023 року, вказують на те, що заклади фахової передвищої та вищої освіти демонструють високу гнучкість і адаптивність, щоб забезпечити належний рівень надання послуг у складних умовах воєнного часу. Враховуючи безпекову ситуацію у регіонах та індивідуальні потреби учасників освітнього процесу, заклади освіти змогли ефективно організувати свою діяльність.

Формат організації освітнього процесу

Протягом минулого року заклади освіти змінювали формат організації освітнього процесу з огляду на об’єктивні обставини. Зокрема, пропорційно збільшувалася частка застосування змішаного формату супроти дистанційного та очного:

Загалом від часу відновлення освітнього процесу в умовах воєнного стану (весна 2022-го — зима 2023 року) спостерігається значний спад застосування дистанційного формату. У ІІ півріччі 2022/2023 навчального року (березень-червень 2023 року) та І півріччі 2023/2024 навчального року (вересень-грудень 2023 року) більше половини закладів працювали у змішаному (очно-дистанційному) форматі.

Застосовна формула очно-дистанційного навчання: заняття з дисциплін циклу професійної підготовки (фахові) проводяться в аудиторіях, а дисципліни циклу загальної (теоретичної) підготовки — онлайн із застосуванням синхронного й асинхронного режимів. Водночас респонденти вказували і на інші підходи до організації навчання у змішаному форматі:

• комбінований календарний підхід, коли для всіх здобувачів формати (офлайн/онлайн) почергово змінюються з визначеною періодичністю (кілька тижнів або місяців);
• за роками навчання — аудиторне навчання для молодших курсів, а для старших — онлайн;
• за спеціальностями — очне навчання для здобувачів освіти лише певних спеціальностей;
• індивідуальний підхід — забезпечення процесу навчання/викладання у зручному для учасників освітнього процесу форматі (опитування здобувачів вищої освіти щодо їхніх потреб; створення умов для онлайн-роботи викладачів, які з тих чи тих причин не можуть перебувати в аудиторіях).

Різноманіття підходів та якісне їх застосування в організації освітнього процесу вказують на високий ступінь адаптивності освітньої системи і на її спроможність до оперативної трансформації та успішного подолання викликів сьогодення.

Протягом кількох років поспіль зберігається високий рівень задоволеності респондентів форматом організації освітнього процесу, а 2023 року показники фактично не змінювались (коливання в межах 1-2%). Абсолютна більшість педагогічних та науково-педагогічних працівників (88%) зазначили, що задоволені обраним форматом (з них 94% викладачів, заклади яких працюють в очному форматі).

Натомість більше третини викладачів (37%), які працюють дистанційно, віддали би перевагу змішаному формату, а кожен четвертий з них (23%) бажав би працювати очно. Така тенденція незмінна протягом усього періоду проведення моніторингу.

З початку 2023/2024 навчального року зменшилася кількість викладачів (від 22% до 15%), які обрали б дистанційний формат організації освітнього процесу. Натомість понад 80% здобувачів фахової передвищої та вищої освіти незмінно позитивно сприймають дистанційне навчання. Кожен четвертий (27%) з опитаних студентів обрав би змішаний формат, і дещо менше половини (40%) — очний.

Протягом І-ІІІ кварталів 2023 року переважна більшість викладачів, заклади яких забезпечували освітній процес у дистанційному форматі, зазначали, що заняття (на рівні 76-100%) проводяться у синхронному режимі. У ІV кварталі дві третини педагогічних, науково-педагогічних працівників (65%) вказали на належний обсяг занять у синхронному режимі, тоді як менше половини здобувачів (46%) погодилися з таким твердження. Розбіжності можуть свідчити і про низький рівень самоорганізації здобувачів освіти, і про проблеми доступу до каналів комунікації та відсутність можливості (з об’єктивних причин) брати участь у всіх синхронних заходах.

Якість організації освітнього процесу

Абсолютна більшість респондентів як із-поміж викладачів (95%), так і студентів (91%) позитивно оцінили організацію освітнього процесу на початку 2023/2024 навчального року порівняно з аналогічним періодом.

Кожен другий респондент із числа педагогічних і науково-педагогічних працівників (50%) вважає, що нині рівень якості освітніх послуг вищий, ніж у попередньому навчальному році, а 38% зазначили, що рівень організації освітнього процесу, порівняно з показниками грудня 2022 року, не змінився. На погіршення якості організації освітнього процесу вказали 8% викладачів.

Про те, що рівень надання освітніх послуг у новому навчальному році є аналогічним до попереднього, засвідчила третина студентів (33%), ще трохи більше третини (35%) вважають, що якість освітніх послуг наприкінці 2023 року ліпша, ніж в аналогічний період попереднього навчального року (грудень 2022-го). І лише незначна частка опитаних (7%) впевнені, що освітній процес погіршився.

У ході онлайн-опитувань виявлено загальний низький рівень задоволеності учасників освітнього процесу оперативністю інформування з організаційних питань. Найменша частка невдоволених комунікацією — серед здобувачів, які навчаються очно (15%), найбільша — серед тих, заклади яких працюють у змішаному форматі (19%).

За даними попередніх досліджень, студенти закладів зі змішаною формою навчання були незадоволені пізніми термінами інформування щодо змін у розкладі, вибору викладачами форми проведення занять (зокрема лекцій), а також вказували на потребу більш точної інформації та чітких вказівок у кожній конкретній ситуації, незважаючи на твердження керівників закладів освіти про напрацьовані алгоритми дій для забезпечення ефективної роботи.

Офіційні вебсайти закладів освіти, незважаючи на деякі нарікання учасників освітнього процесу на труднощі пошуку, досить популярні: майже кожен другий респондент (43%) з-поміж студентів початкових курсів вказав, що звертався до цього джерела інформації, зокрема під час вступу. Такий результат корелюється з даними щодо стану оприлюднення на офіційних вебсайтах закладів вищої освіти визначених законодавством документів та інформації, що є одним із критеріїв формування переліку закладів вищої освіти за ступенями ризику.

Основним інструментарієм забезпечення зворотного зв’язку залишаються асинхронні засоби — месенджери. На це вказала переважна більшість викладачів (79%) та здобувачів (87%). Водночас більше двох третин викладачів (74%) впевнені, що на вебсайтах закладів освіти міститься вичерпна та актуальна інформація.

На використання синхронних засобів навчання — віртуальних освітніх середовищ та сервісів для відеоконференцій — вказали 60% респондентів з числа викладачів та 39% здобувачів.

Частка студентів, які фактично брали участь в освітньому процесі, загалом знижувалася протягом 2020-2023 років на 5-7%. Та минулоріч склалася позитивна динаміка з відвідуванням: частка педагогічних і науково-педагогічних працівників, заняття яких у 2023/2024 навчальному році відвідувала більшість здобувачів (76-100% від наявного контингенту), зросла до двох третин (65%), і лише 7% викладачів повідомили про відсутність студентів на більш ніж половині занять.

На думку викладачів, масштабувалась проблема низької самоорганізації здобувачів освіти: більш ніж третина (39%) педагогічних і науково-педагогічних працівників вважають, що студенти приділяють недостатньо уваги навчанню, незважаючи на те, що мають вдосталь часу для виконання домашніх завдань та підготовки до занять (твердження 90% викладачів).

Натомість майже третина здобувачів освіти (28%) зазначають, що їм не вистачає часу для виконання домашніх завдань та підготовки до занять. Така різниця у відповідях спостерігається постійно протягом року, що свідчить про суттєві відмінності сприйняття часу та принципів його ефективного використання між двома групами респондентів. Втім можуть бути й інші причини: розбіжності в очікуваннях і пріоритетах; особисті обставини, можливості й індивідуальні потреби; особливості підходів до викладання; рівень зацікавленості та залученості до навчальних предметів; стрес і психоемоційний стан, що негативно впливає на здатність ефективно виконувати завдання.

Задоволеність організацією освітнього процесу

Наприкінці 2023 року показники рівня (індексу) задоволеності учасників опитування освітнім процесом в умовах продовження воєнного стану незалежно від обраного закладом освіти формату майже у всіх категорій опитаних залишаються стабільно позитивними, що свідчить про їхнє сприйняття організації освітнього процесу у цьому навчальному році в цілому та його відповідність очікуванням.

Варто зауважити, що результати анкетувань, проведених у І та ІІ кварталах (березень і червень) засвідчили зниження (з 86% до 70%) частки викладачів, які високо оцінюють якість організації освітнього процесу у поточному навчальному році. У ІІІ кварталі (вересень) частка викладачів з високим рівнем задоволеності якістю організації освітнього процесу у 2023/2024 навчальному році зросла з 70% до 81%.

Уперше за три роки значно зріс рівень задоволеності якістю організації освітнього процесу як серед здобувачів вищої (з 63% до 72%), так і здобувачів фахової передвищої (з 58% до 72%) освіти за підсумками анкетування у IV кварталі 2023 року. Тоді як протягом 2020-2023 років не більше 60% здобувачів обох категорій високо оцінювали якість організації освітнього процесу.

За підсумками аналізу щоквартальних анкетувань закладам фахової передвищої та вищої освіти надано рекомендації щодо питань організації освітнього процесу та якості освіти в умовах воєнного стану. У 2024 році Служба продовжить практику моніторингових досліджень задля вироблення конструктивних шляхів подолання загроз і розв’язання проблем, які стали спільними для освітньої системи.

Довідково:

До анкетування у IV кварталі 2023 року долучилися 10 834 респонденти, з них 3033 педагогічних та науково-педагогічних працівники та 7801 здобувач фахової передвищої та вищої освіти.

Загалом участь у чотирьох щоквартальних онлайн-опитуваннях взяли близько 50 000 респондентів із закладів фахової передвищої та вищої освіти всіх типів і форм власності, з них понад 12 тисяч педагогічних та науково-педагогічних працівників і більше 37 тисяч здобувачів фахової передвищої та вищої освіти.