Більшість викладачів та студентів позитивно оцінили організацію освітнього процесу у 2022/2023 навчальному році
Результати двох квартальних опитувань вказують на належне забезпечення освітніх послуг у складних воєнних умовах. Більшість респондентів як із числа викладачів (91%), так і студентів (65%) позитивно оцінили організацію освітнього процесу у 2022/2023 навчальному році порівняно з попереднім.
Організація освітнього процесу у 2022/2023 навчальному році
Протягом місяця від початку повномасштабного вторгнення заклади фахової передвищої та вищої освіти навесні 2022 року максимально відновили освітній процес переважно в дистанційній формі (82%), у деяких, враховуючи особливості перебігу воєнного стану, застосовано змішаний (очно-дистанційний) формат (18%). Та вже на початку 2022/2023 навчального року 39% закладів забезпечували освітній процес онлайн, 42% — у змішаному форматі, а 19% — очно.
Протягом ІІ півріччя 2022/2023 навчального року приймалися рішення про зміну форматів навчання, зокрема зросла частка застосування змішаного (очно-дистанційного) формату. Наприкінці 2022/2023 навчального року більшість закладів продовжували працювати у змішаному (53%) та дистанційному (29%) форматах, а 18% — очно.
Загалом протягом періоду дії воєнного стану спостерігається значний спад (майже втричі) застосування дистанційного формату роботи в усіх закладах вищої та фахової передвищої освіти. Перевагу надано саме змішаному формату як максимально наближеному до очного та дає можливість ефективно досягати очікуваних результатів навчання.
Водночас безпекова ситуація має безпосередній вплив на вибір закладами освіти формату роботи, зокрема у східному та південному регіонах, де зберігається загроза обстрілів, продовжують провадити освітній процес переважно у дистанційній формі.
Переважна більшість учасників опитування (86%) на запитання про те, чи задоволені вони форматом організації освітнього процесу, відповіли ствердно. Абсолютна більшість респондентів (89%) із числа педагогічних та науково-педагогічних працівників зазначили, що задоволені обраним форматом, найбільше — категорія викладачів, які працюють в аудиторіях (96%). Та майже половина викладачів (44%), які нині працюють дистанційно, віддали перевагу змішаному формату, а кожен п’ятий із них (19%) бажав би працювати очно. 16% опитаних педагогічних та науково-педагогічних працівників обрали б дистанційний формат організації освітнього процесу (така позиція викладачів не змінювалася протягом ІІ півріччя 2022/2023 навчального року).
Найбільше форматом навчання задоволені студенти, які навчаються дистанційно (86%). Більш ніж третина респондентів із числа здобувачів фахової передвищої та вищої освіти (40%) за можливості віддали б перевагу дистанційному навчанню, а кожен четвертий (25%) — очному.
Важливою складовою якісного забезпечення освітнього процесу у дистанційному форматі є забезпечення достатнього обсягу занять у синхронному режимі. Втім виявлено деякі розбіжності: 62% викладачів зазначили, що переважна частка занять проводиться у синхронному режимі, одначе з таким твердженням погодилися менше половини здобувачів освіти (44%).
Якість організації освітнього процесу
Половина респондентів із числа педагогічних і науково-педагогічних працівників вважає, що рівень якості освітніх послуг не змінився порівняно з попереднім періодом, а 41% визнали його вищим.
Кожен четвертий здобувач освіти (25%) упевнений, що показники якості викладання у 2022/2023 навчальному році покращилися, і лише 8% опитаних студентів вважають, що якість викладання загалом погіршилася.
На покращення результатів навчання студентів у ІІ кварталі 2023 року вказали 20% викладачів, на погіршення — 30%.
Загальний рівень задоволеності оперативністю інформування з питань організації освітнього процесу викладачів, які працюють як дистанційно, так і в очному та змішаному форматах, якісно змінився: порівняно з І півріччям 2022/2023 навчального року, частка педагогічних та науково-педагогічних працівників, які позитивно оцінюють комунікацію зі своїми закладами, у ІІ півріччі зросла до 92-95%. Також 83% студентів, незалежно від формату навчання, досить високо оцінюють якість комунікації зі своїм закладом освіти (у І кварталі цей показник становив 64%), однак 18% здобувачів зазначили, що незадоволені рівнем інформування.
Аналіз відповідей показав, що основним інструментарієм в умовах воєнного стану залишаються асинхронні засоби — месенджери — про це зазначила переважна більшість викладачів (83%) і студентів (89%). Більше двох третин респондентів з числа викладачів (69%) та близько 40% студентів вказали також на використання синхронних засобів навчання — віртуальних освітніх середовищ і сервісів відеоконференцій. Проте різниця у відповідях викладачів та студентів щодо використання синхронних засобів навчання підтверджує гіпотезу про низьку залученість здобувачів освіти до занять у режимі реального часу.
Водночас послідовно падає фактична відвідуваність серед здобувачів освіти: частка студентів, які фактично беруть участь в освітньому процесі, протягом 2020-2023 років загалом знижувалася на 5-7% щороку. Зокрема, за дистанційного формату лише третина викладачів (34%) зазначили про фактичну присутність більшості здобувачів на заняттях (76-100% від контингенту). Ця ситуація підсилює попередній висновок про низький рівень залученості здобувачів під час дистанційного навчання до синхронних заходів (у режимі реального часу).
Найвищі показники залученості здобувачів до занять за умов очного та змішаного форматів.
Рівень задоволеності організацією освітнього процесу
Серед викладачів закладів фахової передвищої та вищої освіти рівень задоволеності освітнім процесом протягом 2022/2023 навчального року залишався високим, тоді як серед студентів — середнім.
Результати обчислення індексу задоволеності споживачів освітніх послуг у цьому навчальному році вказують на те, що проблеми, які з’явилися з початку повномасштабного вторгнення та не були вирішені повною мірою наприкінці 2021/2022 навчального року, врегульовуються не суцільно, зважаючи на поточну ситуацію в окремих областях та індивідуальні можливості закладів.
Як і раніше, подекуди залишаються невирішеними питання, пов’язані з особливостями організації навчання в умовах воєнного стану: комунікація, забезпечення участі здобувачів в освітньому процесі (з урахуванням місця їхнього перебування), перспектива повернення студентів та педагогів до закладів, а також забезпечення відповідного рівня захисту учасників освітнього процесу (зокрема й ресурсного).
Водночас, думку респондентів, заклади освіти докладають достатньо зусиль для безпеки учасників освітнього процесу у воєнний час (93% викладачів та 87% студентів). Абсолютна більшість педагогічних і науково-педагогічних працівників (95%), які взяли участь в опитуванні, впевнені, що учасники освітнього процесу отримують достатню підтримку з боку закладу освіти в умовах воєнного стану. Таку ж думку поділяють 81% здобувачів освіти, проте кожен п’ятий із них (19%) вказав на недостатність підтримки.
На думку викладачів, масштабувалася проблема із недостатньою самоорганізацією здобувачів освіти: 44% педагогічних і науково-педагогічних працівників вважають, що студенти приділяють недостатньо уваги навчанню, незважаючи на те, що мають удосталь часу для виконання домашніх завдань і підготовки до занять. Одначе третина здобувачів освіти (33%) зазначили, що їм не вистачає часу для виконання домашніх завдань та підготовки до занять.
Довідково:
Участь у другому квартальному опитуванні взяли 7319 респондентів (5635 здобувачів фахової передвищої та вищої освіти і 1684 педагогічних та науково-педагогічних працівники). Вибіркою охоплено 50 закладів фахової передвищої та 60 закладів вищої освіти (зокрема й переміщені коледжі та університети).
Результати двох квартальних опитувань вказують на належне забезпечення освітніх послуг у складних воєнних умовах. Більшість респондентів як із числа викладачів (91%), так і студентів (65%) позитивно оцінили організацію освітнього процесу у 2022/2023 навчальному році порівняно з попереднім.
Організація освітнього процесу у 2022/2023 навчальному році
Протягом місяця від початку повномасштабного вторгнення заклади фахової передвищої та вищої освіти навесні 2022 року максимально відновили освітній процес переважно в дистанційній формі (82%), у деяких, враховуючи особливості перебігу воєнного стану, застосовано змішаний (очно-дистанційний) формат (18%). Та вже на початку 2022/2023 навчального року 39% закладів забезпечували освітній процес онлайн, 42% — у змішаному форматі, а 19% — очно.
Протягом ІІ півріччя 2022/2023 навчального року приймалися рішення про зміну форматів навчання, зокрема зросла частка застосування змішаного (очно-дистанційного) формату. Наприкінці 2022/2023 навчального року більшість закладів продовжували працювати у змішаному (53%) та дистанційному (29%) форматах, а 18% — очно.
Загалом протягом періоду дії воєнного стану спостерігається значний спад (майже втричі) застосування дистанційного формату роботи в усіх закладах вищої та фахової передвищої освіти. Перевагу надано саме змішаному формату як максимально наближеному до очного та дає можливість ефективно досягати очікуваних результатів навчання.
Водночас безпекова ситуація має безпосередній вплив на вибір закладами освіти формату роботи, зокрема у східному та південному регіонах, де зберігається загроза обстрілів, продовжують провадити освітній процес переважно у дистанційній формі.
Переважна більшість учасників опитування (86%) на запитання про те, чи задоволені вони форматом організації освітнього процесу, відповіли ствердно. Абсолютна більшість респондентів (89%) із числа педагогічних та науково-педагогічних працівників зазначили, що задоволені обраним форматом, найбільше — категорія викладачів, які працюють в аудиторіях (96%). Та майже половина викладачів (44%), які нині працюють дистанційно, віддали перевагу змішаному формату, а кожен п’ятий із них (19%) бажав би працювати очно. 16% опитаних педагогічних та науково-педагогічних працівників обрали б дистанційний формат організації освітнього процесу (така позиція викладачів не змінювалася протягом ІІ півріччя 2022/2023 навчального року).
Найбільше форматом навчання задоволені студенти, які навчаються дистанційно (86%). Більш ніж третина респондентів із числа здобувачів фахової передвищої та вищої освіти (40%) за можливості віддали б перевагу дистанційному навчанню, а кожен четвертий (25%) — очному.
Важливою складовою якісного забезпечення освітнього процесу у дистанційному форматі є забезпечення достатнього обсягу занять у синхронному режимі. Втім виявлено деякі розбіжності: 62% викладачів зазначили, що переважна частка занять проводиться у синхронному режимі, одначе з таким твердженням погодилися менше половини здобувачів освіти (44%).
Якість організації освітнього процесу
Половина респондентів із числа педагогічних і науково-педагогічних працівників вважає, що рівень якості освітніх послуг не змінився порівняно з попереднім періодом, а 41% визнали його вищим.
Кожен четвертий здобувач освіти (25%) упевнений, що показники якості викладання у 2022/2023 навчальному році покращилися, і лише 8% опитаних студентів вважають, що якість викладання загалом погіршилася.
На покращення результатів навчання студентів у ІІ кварталі 2023 року вказали 20% викладачів, на погіршення — 30%.
Загальний рівень задоволеності оперативністю інформування з питань організації освітнього процесу викладачів, які працюють як дистанційно, так і в очному та змішаному форматах, якісно змінився: порівняно з І півріччям 2022/2023 навчального року, частка педагогічних та науково-педагогічних працівників, які позитивно оцінюють комунікацію зі своїми закладами, у ІІ півріччі зросла до 92-95%. Також 83% студентів, незалежно від формату навчання, досить високо оцінюють якість комунікації зі своїм закладом освіти (у І кварталі цей показник становив 64%), однак 18% здобувачів зазначили, що незадоволені рівнем інформування.
Аналіз відповідей показав, що основним інструментарієм в умовах воєнного стану залишаються асинхронні засоби — месенджери — про це зазначила переважна більшість викладачів (83%) і студентів (89%). Більше двох третин респондентів з числа викладачів (69%) та близько 40% студентів вказали також на використання синхронних засобів навчання — віртуальних освітніх середовищ і сервісів відеоконференцій. Проте різниця у відповідях викладачів та студентів щодо використання синхронних засобів навчання підтверджує гіпотезу про низьку залученість здобувачів освіти до занять у режимі реального часу.
Водночас послідовно падає фактична відвідуваність серед здобувачів освіти: частка студентів, які фактично беруть участь в освітньому процесі, протягом 2020-2023 років загалом знижувалася на 5-7% щороку. Зокрема, за дистанційного формату лише третина викладачів (34%) зазначили про фактичну присутність більшості здобувачів на заняттях (76-100% від контингенту). Ця ситуація підсилює попередній висновок про низький рівень залученості здобувачів під час дистанційного навчання до синхронних заходів (у режимі реального часу).
Найвищі показники залученості здобувачів до занять за умов очного та змішаного форматів.
Рівень задоволеності організацією освітнього процесу
Серед викладачів закладів фахової передвищої та вищої освіти рівень задоволеності освітнім процесом протягом 2022/2023 навчального року залишався високим, тоді як серед студентів — середнім.
Результати обчислення індексу задоволеності споживачів освітніх послуг у цьому навчальному році вказують на те, що проблеми, які з’явилися з початку повномасштабного вторгнення та не були вирішені повною мірою наприкінці 2021/2022 навчального року, врегульовуються не суцільно, зважаючи на поточну ситуацію в окремих областях та індивідуальні можливості закладів.
Як і раніше, подекуди залишаються невирішеними питання, пов’язані з особливостями організації навчання в умовах воєнного стану: комунікація, забезпечення участі здобувачів в освітньому процесі (з урахуванням місця їхнього перебування), перспектива повернення студентів та педагогів до закладів, а також забезпечення відповідного рівня захисту учасників освітнього процесу (зокрема й ресурсного).
Водночас, думку респондентів, заклади освіти докладають достатньо зусиль для безпеки учасників освітнього процесу у воєнний час (93% викладачів та 87% студентів). Абсолютна більшість педагогічних і науково-педагогічних працівників (95%), які взяли участь в опитуванні, впевнені, що учасники освітнього процесу отримують достатню підтримку з боку закладу освіти в умовах воєнного стану. Таку ж думку поділяють 81% здобувачів освіти, проте кожен п’ятий із них (19%) вказав на недостатність підтримки.
На думку викладачів, масштабувалася проблема із недостатньою самоорганізацією здобувачів освіти: 44% педагогічних і науково-педагогічних працівників вважають, що студенти приділяють недостатньо уваги навчанню, незважаючи на те, що мають удосталь часу для виконання домашніх завдань і підготовки до занять. Одначе третина здобувачів освіти (33%) зазначили, що їм не вистачає часу для виконання домашніх завдань та підготовки до занять.
Довідково:
Участь у другому квартальному опитуванні взяли 7319 респондентів (5635 здобувачів фахової передвищої та вищої освіти і 1684 педагогічних та науково-педагогічних працівники). Вибіркою охоплено 50 закладів фахової передвищої та 60 закладів вищої освіти (зокрема й переміщені коледжі та університети).