Навчальний предмет «Захист України»: як школи організовують, а засновники забезпечують

Під час вивчення основна увага приділена питанням:
- дотримання вимог навчальної програми з предмета «Захист України» та організації гурткової роботи;
- кадрового забезпечення і матеріально-технічної бази закладів освіти.
Обсяг вивчення предмета «Захист України» та кадрове забезпечення
Навчальною програмою для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти з предмета «Захист України» (рівень стандарту), затвердженою наказом МОН України від 03.08.2022 № 698, передбачено вивчення предмета в обсязі не менше:
- 1,5 год./тиждень;
- 2 год./тиждень — за умови виділення 0,5 год. з додаткових годин на окремі базові предмети.
Серед закладів освіти, що потрапили до вибірки, обсяг вивчення навчального предмета «Захист України» становив:
- 1,5 год./тиждень — у 82% 10-х та 85% 11-х класів.
- 2 год./тиждень — у 15% закладів освіти.
Водночас в окремих закладах освіти виявлено як збільшення обсягу вивчення предмета (по 3 год./тиждень в Одеській та Рівненській обл.), так і зменшення (по 1 год./тиждень у Черкаській, Донецькій та Запорізькій обл.).
Навчально-польові заняття (збори) і навчально-тренувальні заняття серед учнів 11-х класів наприкінці навчального року проводяться у 68% закладів освіти. Натомість у 19% шкіл відповідні заняття не проводяться, зокрема у всіх охоплених вивченням закладах Закарпатської, Миколаївської, Хмельницької обл. та м. Київ.
У 66% закладів освіти, охоплених вивченням, організовано роботу військово-патріотичних гуртків за такими основними напрямами:
- інтелектуально-мистецький (історія України, Українська революція, етнографія, історія українського війська, сучасних збройних сил України, українська патріотична чи народна пісня);
- фізкультурно-спортивний (віджимання, метання гранати, підтягування на перекладині);
- туристично-спортивний (смуга перешкод, топографія);
- військово-прикладний (стрільба з пневматичної зброї, розбирання та збирання автомата АК).
Проте у 31% закладів освіти робота гуртків військово-патріотичного спрямування не організована. У 3% шкіл в рамках роботи гуртка здійснювалася підготовка до участі у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») та проводилися заходи військово-патріотичного спрямування до Дня Захисника України та Дня українського козацтва, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України, Дня Чорнобильської трагедії, Дня пам’яті жертв голодомору тощо.
Переважна більшість (82%) педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», мають педагогічну освіту, проте більшість із них — за фахом «Технологічна освіта», «Фізичне виховання», «Історія», «Біологія». Серед учителів без педагогічної освіти більшість із дипломами за інженерними спеціальностями. 74% вчителів мають військовий досвід та/або проходили строкову військову службу.
Із загальної кількості педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», відповідне підвищення кваліфікації за останні п’ять років пройшли 82% працівників (здебільшого в обласних установах післядипломної освіти). Найбільша кількість учителів, які не пройшли підвищення кваліфікації за профілем протягом останніх п’яти років, працюють у закладах освіти Донецької (50%) та Хмельницької (40%) областей.
Навчальні кабінети з предмета «Захист України» та їх оснащення
Окремі навчальні кабінети з предмета «Захист України» наявні у 71% закладів, охоплених вивченням. Зокрема, у Миколаївській та Хмельницькій областях такі кабінети є у всіх закладах освіти, де здійснювалося вивчення. Натомість найбільше закладів освіти, де відсутні окремі навчальні кабінети, функціонують у Рівненській (64%), Закарпатській (60%) та Черкаській (55%) областях.
У більш ніж половині закладів освіти (62%), охоплених вивченням, кабінети оснащені комп’ютерним та мультимедійним обладнанням. Проте лише у Дніпропетровській і Чернігівській областях 100% закладів освіти мають необхідне комп’ютерне забезпечення та мультимедійне обладнання. Натомість у Львівській, Тернопільській, Черкаській, Рівненській та Хмельницькій областях забезпеченість комп’ютерним і мультимедійним обладнанням у межах від 20% до 53%.
Якщо оцінювати за 5-бальною шкалою матеріально-технічне забезпечення закладів освіти з навчального предмета «Захист України», то визначено такі рівні:
- 1 («не забезпечено») і 2 («майже не забезпечено») — 41% закладів (переважна більшість функціонують у Закарпатській, Львівській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій та Черкаській обл.);
- 3 («забезпечено частково») — 37% закладів;
- 4 («забезпечено») — 20% закладів;
- 5 («забезпечено повністю») — 2% шкіл (по одній у Миколаївській, Тернопільській та Харківській областях і дві — в Івано-Франківській).
Засновник (орган управління освітою) зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов. Проте за останні три роки матеріально-технічна база оновлювалася лише у 52% закладів освіти, охоплених вивченням. Майже не оновлювалася матеріально-технічна база за останні три роки у закладах освіти Рівненської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей. У 35% закладів освіти засновник взагалі не вживав заходів щодо облаштування й оснащення навчальних кабінетів з предмета «Захист України». При цьому керівники 54% закладів офіційно зверталися до засновника щодо покращення навчальної бази з предмета «Захист України».
Способи поліпшення викладання предмета «Захист України»
Керівники закладів освіти висловили свої думки щодо можливих ефективних шляхів підвищення якості організації освітнього процесу з навчального предмета «Захист України»:
- 80% вважають, що ефективним буде централізована закупівля засобів навчання та обладнання, якими можуть бути оснащені навчальні кабінети предмета «Захист України»;
- 60% підтримують створення комунальних міжшкільних ресурсних центрів військово-патріотичного виховання;
- 51% вважають за доцільне збільшення годин викладання предмета «Захист України».
Державна служба якості освіти України за результатами вивчення надала свої рекомендації щодо підвищення якості освітнього процесу з навчального предмета «Захист України» керівникам закладів освіти і їх засновникам.
Довідково:
Вивчення проведене у 257 закладах освіти (у середньому по 10 шкіл у кожній області), з яких 174 у міській (68%) та 83 у сільській (32%) місцевостях. В охоплених вивченням закладах освіти кількість 10-х класів становить 481 (11 643 учнів), 11-х класів – 487 (11 248 учнів), що складає 5% від загальної кількості здобувачів освіти 10-11-х класів.

Під час вивчення основна увага приділена питанням:
- дотримання вимог навчальної програми з предмета «Захист України» та організації гурткової роботи;
- кадрового забезпечення і матеріально-технічної бази закладів освіти.
Обсяг вивчення предмета «Захист України» та кадрове забезпечення
Навчальною програмою для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти з предмета «Захист України» (рівень стандарту), затвердженою наказом МОН України від 03.08.2022 № 698, передбачено вивчення предмета в обсязі не менше:
- 1,5 год./тиждень;
- 2 год./тиждень — за умови виділення 0,5 год. з додаткових годин на окремі базові предмети.
Серед закладів освіти, що потрапили до вибірки, обсяг вивчення навчального предмета «Захист України» становив:
- 1,5 год./тиждень — у 82% 10-х та 85% 11-х класів.
- 2 год./тиждень — у 15% закладів освіти.
Водночас в окремих закладах освіти виявлено як збільшення обсягу вивчення предмета (по 3 год./тиждень в Одеській та Рівненській обл.), так і зменшення (по 1 год./тиждень у Черкаській, Донецькій та Запорізькій обл.).
Навчально-польові заняття (збори) і навчально-тренувальні заняття серед учнів 11-х класів наприкінці навчального року проводяться у 68% закладів освіти. Натомість у 19% шкіл відповідні заняття не проводяться, зокрема у всіх охоплених вивченням закладах Закарпатської, Миколаївської, Хмельницької обл. та м. Київ.
У 66% закладів освіти, охоплених вивченням, організовано роботу військово-патріотичних гуртків за такими основними напрямами:
- інтелектуально-мистецький (історія України, Українська революція, етнографія, історія українського війська, сучасних збройних сил України, українська патріотична чи народна пісня);
- фізкультурно-спортивний (віджимання, метання гранати, підтягування на перекладині);
- туристично-спортивний (смуга перешкод, топографія);
- військово-прикладний (стрільба з пневматичної зброї, розбирання та збирання автомата АК).
Проте у 31% закладів освіти робота гуртків військово-патріотичного спрямування не організована. У 3% шкіл в рамках роботи гуртка здійснювалася підготовка до участі у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») та проводилися заходи військово-патріотичного спрямування до Дня Захисника України та Дня українського козацтва, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України, Дня Чорнобильської трагедії, Дня пам’яті жертв голодомору тощо.
Переважна більшість (82%) педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», мають педагогічну освіту, проте більшість із них — за фахом «Технологічна освіта», «Фізичне виховання», «Історія», «Біологія». Серед учителів без педагогічної освіти більшість із дипломами за інженерними спеціальностями. 74% вчителів мають військовий досвід та/або проходили строкову військову службу.
Із загальної кількості педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», відповідне підвищення кваліфікації за останні п’ять років пройшли 82% працівників (здебільшого в обласних установах післядипломної освіти). Найбільша кількість учителів, які не пройшли підвищення кваліфікації за профілем протягом останніх п’яти років, працюють у закладах освіти Донецької (50%) та Хмельницької (40%) областей.
Навчальні кабінети з предмета «Захист України» та їх оснащення
Окремі навчальні кабінети з предмета «Захист України» наявні у 71% закладів, охоплених вивченням. Зокрема, у Миколаївській та Хмельницькій областях такі кабінети є у всіх закладах освіти, де здійснювалося вивчення. Натомість найбільше закладів освіти, де відсутні окремі навчальні кабінети, функціонують у Рівненській (64%), Закарпатській (60%) та Черкаській (55%) областях.
У більш ніж половині закладів освіти (62%), охоплених вивченням, кабінети оснащені комп’ютерним та мультимедійним обладнанням. Проте лише у Дніпропетровській і Чернігівській областях 100% закладів освіти мають необхідне комп’ютерне забезпечення та мультимедійне обладнання. Натомість у Львівській, Тернопільській, Черкаській, Рівненській та Хмельницькій областях забезпеченість комп’ютерним і мультимедійним обладнанням у межах від 20% до 53%.
Якщо оцінювати за 5-бальною шкалою матеріально-технічне забезпечення закладів освіти з навчального предмета «Захист України», то визначено такі рівні:
- 1 («не забезпечено») і 2 («майже не забезпечено») — 41% закладів (переважна більшість функціонують у Закарпатській, Львівській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій та Черкаській обл.);
- 3 («забезпечено частково») — 37% закладів;
- 4 («забезпечено») — 20% закладів;
- 5 («забезпечено повністю») — 2% шкіл (по одній у Миколаївській, Тернопільській та Харківській областях і дві — в Івано-Франківській).
Засновник (орган управління освітою) зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов. Проте за останні три роки матеріально-технічна база оновлювалася лише у 52% закладів освіти, охоплених вивченням. Майже не оновлювалася матеріально-технічна база за останні три роки у закладах освіти Рівненської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей. У 35% закладів освіти засновник взагалі не вживав заходів щодо облаштування й оснащення навчальних кабінетів з предмета «Захист України». При цьому керівники 54% закладів офіційно зверталися до засновника щодо покращення навчальної бази з предмета «Захист України».
Способи поліпшення викладання предмета «Захист України»
Керівники закладів освіти висловили свої думки щодо можливих ефективних шляхів підвищення якості організації освітнього процесу з навчального предмета «Захист України»:
- 80% вважають, що ефективним буде централізована закупівля засобів навчання та обладнання, якими можуть бути оснащені навчальні кабінети предмета «Захист України»;
- 60% підтримують створення комунальних міжшкільних ресурсних центрів військово-патріотичного виховання;
- 51% вважають за доцільне збільшення годин викладання предмета «Захист України».
Державна служба якості освіти України за результатами вивчення надала свої рекомендації щодо підвищення якості освітнього процесу з навчального предмета «Захист України» керівникам закладів освіти і їх засновникам.
Довідково:
Вивчення проведене у 257 закладах освіти (у середньому по 10 шкіл у кожній області), з яких 174 у міській (68%) та 83 у сільській (32%) місцевостях. В охоплених вивченням закладах освіти кількість 10-х класів становить 481 (11 643 учнів), 11-х класів – 487 (11 248 учнів), що складає 5% від загальної кількості здобувачів освіти 10-11-х класів.