• Головна /
  • Пресцентр /
  • Навчальний предмет «Захист України»: як школи організовують, а засновники забезпечують

Навчальний предмет «Захист України»: як школи організовують, а засновники забезпечують

Державна служба якості освіти України у березі 2023 року вивчала питання організації освітнього процесу з навчального предмета «Захист України» у вибірці закладів загальної середньої освіти.

Під час вивчення основна увага приділена питанням:

  • дотримання вимог навчальної програми з предмета «Захист України» та організації гурткової роботи;
  • кадрового забезпечення і матеріально-технічної бази закладів освіти.

Обсяг вивчення предмета «Захист України» та кадрове забезпечення

Навчальною програмою для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти з предмета «Захист України» (рівень стандарту), затвердженою наказом МОН України від 03.08.2022 № 698, передбачено вивчення предмета в обсязі не менше:

  • 1,5 год./тиждень;
  • 2 год./тиждень — за умови виділення 0,5 год. з додаткових годин на окремі базові предмети.

Серед закладів освіти, що потрапили до вибірки, обсяг вивчення навчального предмета «Захист України» становив:

  • 1,5 год./тиждень — у 82% 10-х та 85% 11-х класів.
  • 2 год./тиждень — у 15% закладів освіти.

Водночас в окремих закладах освіти виявлено як збільшення обсягу вивчення предмета (по 3 год./тиждень в Одеській та Рівненській обл.), так і зменшення (по 1 год./тиждень у Черкаській, Донецькій та Запорізькій обл.).

Навчально-польові заняття (збори) і навчально-тренувальні заняття серед учнів 11-х класів наприкінці навчального року проводяться у 68% закладів освіти. Натомість у 19% шкіл відповідні заняття не проводяться, зокрема у всіх охоплених вивченням закладах Закарпатської, Миколаївської, Хмельницької обл. та м. Київ.

У 66% закладів освіти, охоплених вивченням, організовано роботу військово-патріотичних гуртків за такими основними напрямами:

  • інтелектуально-мистецький (історія України, Українська революція, етнографія, історія українського війська, сучасних збройних сил України, українська патріотична чи народна пісня);
  • фізкультурно-спортивний (віджимання, метання гранати, підтягування на перекладині);
  • туристично-спортивний (смуга перешкод, топографія);
  • військово-прикладний (стрільба з пневматичної зброї, розбирання та збирання автомата АК).

Проте у 31% закладів освіти робота гуртків військово-патріотичного спрямування не організована. У 3% шкіл в рамках роботи гуртка здійснювалася підготовка до участі у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») та проводилися заходи військово-патріотичного спрямування до Дня Захисника України та Дня українського козацтва, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України, Дня Чорнобильської трагедії, Дня пам’яті жертв голодомору тощо.

Переважна більшість (82%) педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», мають педагогічну освіту, проте більшість із них — за фахом «Технологічна освіта», «Фізичне виховання», «Історія», «Біологія». Серед учителів без педагогічної освіти більшість із дипломами за інженерними спеціальностями. 74% вчителів мають військовий досвід та/або проходили строкову військову службу.

Із загальної кількості педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», відповідне підвищення кваліфікації за останні п’ять років пройшли 82% працівників (здебільшого в обласних установах післядипломної освіти). Найбільша кількість учителів, які не пройшли підвищення кваліфікації за профілем протягом останніх п’яти років, працюють у закладах освіти Донецької (50%) та Хмельницької (40%) областей.

Навчальні кабінети з предмета «Захист України» та їх оснащення

Окремі навчальні кабінети з предмета «Захист України» наявні у 71% закладів, охоплених вивченням. Зокрема, у Миколаївській та Хмельницькій областях такі кабінети є у всіх закладах освіти, де здійснювалося вивчення. Натомість найбільше закладів освіти, де відсутні окремі навчальні кабінети, функціонують у Рівненській (64%), Закарпатській (60%) та Черкаській (55%) областях.

У більш ніж половині закладів освіти (62%), охоплених вивченням, кабінети оснащені комп’ютерним та мультимедійним обладнанням. Проте лише у Дніпропетровській і Чернігівській областях 100% закладів освіти мають необхідне комп’ютерне забезпечення та мультимедійне обладнання. Натомість у Львівській, Тернопільській, Черкаській, Рівненській та Хмельницькій областях забезпеченість комп’ютерним і мультимедійним обладнанням у межах від 20% до 53%.

Рівень забезпеченості комп’ютерним та мультимедійним обладнанням

Якщо оцінювати за 5-бальною шкалою матеріально-технічне забезпечення закладів освіти з навчального предмета «Захист України», то визначено такі рівні:

  • 1 («не забезпечено») і 2 («майже не забезпечено») — 41% закладів (переважна більшість функціонують у Закарпатській, Львівській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій та Черкаській обл.);
  • 3 («забезпечено частково») — 37% закладів;
  • 4 («забезпечено») — 20% закладів;
  • 5 («забезпечено повністю») — 2% шкіл (по одній у Миколаївській, Тернопільській та Харківській областях і дві — в Івано-Франківській).

Засновник (орган управління освітою) зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов. Проте за останні три роки матеріально-технічна база оновлювалася лише у 52% закладів освіти, охоплених вивченням. Майже не оновлювалася матеріально-технічна база за останні три роки у закладах освіти Рівненської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей. У 35% закладів освіти засновник взагалі не вживав заходів щодо облаштування й оснащення навчальних кабінетів з предмета «Захист України». При цьому керівники 54% закладів офіційно зверталися до засновника щодо покращення навчальної бази з предмета «Захист України».

Відповідність навчальної бази ЗЗСО вимогам Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів предмета «Захист України»

Способи поліпшення викладання предмета «Захист України»

Керівники закладів освіти висловили свої думки щодо можливих ефективних шляхів підвищення якості організації освітнього процесу з навчального предмета «Захист України»:

  • 80% вважають, що ефективним буде централізована закупівля засобів навчання та обладнання, якими можуть бути оснащені навчальні кабінети предмета «Захист України»;
  • 60% підтримують створення комунальних міжшкільних ресурсних центрів військово-патріотичного виховання;
  • 51% вважають за доцільне збільшення годин викладання предмета «Захист України».

Державна служба якості освіти України за результатами вивчення надала свої рекомендації щодо підвищення якості освітнього процесу з навчального предмета «Захист України» керівникам закладів освіти і їх засновникам.


Довідково:

Вивчення проведене у 257 закладах освіти (у середньому по 10 шкіл у кожній області), з яких 174 у міській (68%) та 83 у сільській (32%) місцевостях. В охоплених вивченням закладах освіти кількість 10-х класів становить 481 (11 643 учнів), 11-х класів – 487 (11 248 учнів), що складає 5% від загальної кількості здобувачів освіти 10-11-х класів.

Навчальний предмет «Захист України»: як школи організовують, а засновники забезпечують
Державна служба якості освіти України у березі 2023 року вивчала питання організації освітнього процесу з навчального предмета «Захист України» у вибірці закладів загальної середньої освіти.

Під час вивчення основна увага приділена питанням:

  • дотримання вимог навчальної програми з предмета «Захист України» та організації гурткової роботи;
  • кадрового забезпечення і матеріально-технічної бази закладів освіти.

Обсяг вивчення предмета «Захист України» та кадрове забезпечення

Навчальною програмою для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти з предмета «Захист України» (рівень стандарту), затвердженою наказом МОН України від 03.08.2022 № 698, передбачено вивчення предмета в обсязі не менше:

  • 1,5 год./тиждень;
  • 2 год./тиждень — за умови виділення 0,5 год. з додаткових годин на окремі базові предмети.

Серед закладів освіти, що потрапили до вибірки, обсяг вивчення навчального предмета «Захист України» становив:

  • 1,5 год./тиждень — у 82% 10-х та 85% 11-х класів.
  • 2 год./тиждень — у 15% закладів освіти.

Водночас в окремих закладах освіти виявлено як збільшення обсягу вивчення предмета (по 3 год./тиждень в Одеській та Рівненській обл.), так і зменшення (по 1 год./тиждень у Черкаській, Донецькій та Запорізькій обл.).

Навчально-польові заняття (збори) і навчально-тренувальні заняття серед учнів 11-х класів наприкінці навчального року проводяться у 68% закладів освіти. Натомість у 19% шкіл відповідні заняття не проводяться, зокрема у всіх охоплених вивченням закладах Закарпатської, Миколаївської, Хмельницької обл. та м. Київ.

У 66% закладів освіти, охоплених вивченням, організовано роботу військово-патріотичних гуртків за такими основними напрямами:

  • інтелектуально-мистецький (історія України, Українська революція, етнографія, історія українського війська, сучасних збройних сил України, українська патріотична чи народна пісня);
  • фізкультурно-спортивний (віджимання, метання гранати, підтягування на перекладині);
  • туристично-спортивний (смуга перешкод, топографія);
  • військово-прикладний (стрільба з пневматичної зброї, розбирання та збирання автомата АК).

Проте у 31% закладів освіти робота гуртків військово-патріотичного спрямування не організована. У 3% шкіл в рамках роботи гуртка здійснювалася підготовка до участі у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») та проводилися заходи військово-патріотичного спрямування до Дня Захисника України та Дня українського козацтва, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України, Дня Чорнобильської трагедії, Дня пам’яті жертв голодомору тощо.

Переважна більшість (82%) педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», мають педагогічну освіту, проте більшість із них — за фахом «Технологічна освіта», «Фізичне виховання», «Історія», «Біологія». Серед учителів без педагогічної освіти більшість із дипломами за інженерними спеціальностями. 74% вчителів мають військовий досвід та/або проходили строкову військову службу.

Із загальної кількості педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», відповідне підвищення кваліфікації за останні п’ять років пройшли 82% працівників (здебільшого в обласних установах післядипломної освіти). Найбільша кількість учителів, які не пройшли підвищення кваліфікації за профілем протягом останніх п’яти років, працюють у закладах освіти Донецької (50%) та Хмельницької (40%) областей.

Навчальні кабінети з предмета «Захист України» та їх оснащення

Окремі навчальні кабінети з предмета «Захист України» наявні у 71% закладів, охоплених вивченням. Зокрема, у Миколаївській та Хмельницькій областях такі кабінети є у всіх закладах освіти, де здійснювалося вивчення. Натомість найбільше закладів освіти, де відсутні окремі навчальні кабінети, функціонують у Рівненській (64%), Закарпатській (60%) та Черкаській (55%) областях.

У більш ніж половині закладів освіти (62%), охоплених вивченням, кабінети оснащені комп’ютерним та мультимедійним обладнанням. Проте лише у Дніпропетровській і Чернігівській областях 100% закладів освіти мають необхідне комп’ютерне забезпечення та мультимедійне обладнання. Натомість у Львівській, Тернопільській, Черкаській, Рівненській та Хмельницькій областях забезпеченість комп’ютерним і мультимедійним обладнанням у межах від 20% до 53%.

Рівень забезпеченості комп’ютерним та мультимедійним обладнанням

Якщо оцінювати за 5-бальною шкалою матеріально-технічне забезпечення закладів освіти з навчального предмета «Захист України», то визначено такі рівні:

  • 1 («не забезпечено») і 2 («майже не забезпечено») — 41% закладів (переважна більшість функціонують у Закарпатській, Львівській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій та Черкаській обл.);
  • 3 («забезпечено частково») — 37% закладів;
  • 4 («забезпечено») — 20% закладів;
  • 5 («забезпечено повністю») — 2% шкіл (по одній у Миколаївській, Тернопільській та Харківській областях і дві — в Івано-Франківській).

Засновник (орган управління освітою) зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов. Проте за останні три роки матеріально-технічна база оновлювалася лише у 52% закладів освіти, охоплених вивченням. Майже не оновлювалася матеріально-технічна база за останні три роки у закладах освіти Рівненської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей. У 35% закладів освіти засновник взагалі не вживав заходів щодо облаштування й оснащення навчальних кабінетів з предмета «Захист України». При цьому керівники 54% закладів офіційно зверталися до засновника щодо покращення навчальної бази з предмета «Захист України».

Відповідність навчальної бази ЗЗСО вимогам Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів предмета «Захист України»

Способи поліпшення викладання предмета «Захист України»

Керівники закладів освіти висловили свої думки щодо можливих ефективних шляхів підвищення якості організації освітнього процесу з навчального предмета «Захист України»:

  • 80% вважають, що ефективним буде централізована закупівля засобів навчання та обладнання, якими можуть бути оснащені навчальні кабінети предмета «Захист України»;
  • 60% підтримують створення комунальних міжшкільних ресурсних центрів військово-патріотичного виховання;
  • 51% вважають за доцільне збільшення годин викладання предмета «Захист України».

Державна служба якості освіти України за результатами вивчення надала свої рекомендації щодо підвищення якості освітнього процесу з навчального предмета «Захист України» керівникам закладів освіти і їх засновникам.


Довідково:

Вивчення проведене у 257 закладах освіти (у середньому по 10 шкіл у кожній області), з яких 174 у міській (68%) та 83 у сільській (32%) місцевостях. В охоплених вивченням закладах освіти кількість 10-х класів становить 481 (11 643 учнів), 11-х класів – 487 (11 248 учнів), що складає 5% від загальної кількості здобувачів освіти 10-11-х класів.