Іван ЮРІЙЧУК: Системою EvaluEd скористалися вже понад 4,5 тисячі шкіл
Як працює система EvaluEd?
Державна служба якості освіти України працює з 2017 року і з того часу проводить інституційні аудити у закладах освіти. Мета – не перевірити й покарати, а оцінити, визначити сильні та слабкі сторони та надати рекомендації, як покращити ситуацію. Та була потреба створити додатковий інструмент.
На той момент ми тісно співпрацювали з Чеською шкільною інспекцією і такий інструмент знайшли у них. З їхньою допомогою отримали програмну оболонку та в результаті створили інформаційно-аналітичну систему EvaluEd. Спочатку цей великий інструмент ми розбили на кілька частин, давали можливість школам частково ним користуватися. У лютому цього року він уже запрацював на повну потужність, тож школи можуть проводити комплексне самооцінювання, яке відбувається за тими ж критеріями та показниками, за якими проходять інституційні аудити закладів освіти. Відтак школа розуміє, які результати можуть бути, якби до них прийшла наша команда і здійснила зовнішнє оцінювання.
Так школа може створювати якусь стратегію покращення. Зовнішнє оцінювання, відповідно до рекомендацій, відбувається раз на 10 років, а самооцінювання ми рекомендуємо проводити раз на рік. Таким чином школа може постійно вдосконалюватись.
Мета – щоб системою користувалися всі школи?
Ми б цього хотіли. Але свідомо не йшли на те, щоб вносити це у нормативні документи, не хотіли нікого змушувати. Бо справжні речі робляться не під примусом, а через потребу. Ми сподіваємося, що так і буде.
Системою EvaluEd скористалися вже понад 4,5 тисячі шкіл, з них більше 500 – на Прикарпатті.
Також у нас є амбіція, щоб дитсадки й заклади профтехосвіти теж користувалися цим інструментом. Для них також будемо щось пропонувати.
Чи допоможе EvaluEd дійсно змінювати школи?
Під час оцінювання за допомогою EvaluEd ми використовуємо дуже різні джерела інформації. По-перше, вивчаємо документацію закладу освіти. По-друге, спостерігаємо за освітнім середовищем, аналізуємо освітню програму школи й дивимося, наскільки освітнє середовище сприяє реалізації цієї програми. Ще важливо – спостерігаємо за уроками, тим, як учителі впроваджують методики, програми, передбачені законодавством.
Ми маємо відповідні форми спостереження і залучаємо до цього вчителів-практиків. А якщо вивчаємо документацію школи, то залучаємо директорів. У нас є великий пул експертів, і перевірки проводять найкращі фахівці. Вони можуть бути і з цієї області, і з іншої – але не з однієї громади.
І найважливіше джерело отримання інформації для оцінки школи – ми опитуємо учасників освітнього процесу. Батьки, вчителі й учні заповнюють анонімні анкети.
Є хороший приклад однієї школи, яка недавно проходила самооцінювання. Там дуже добре організоване харчування, але діти в анкетах сказали, що їм не подобається їсти в їдальні. Виявилося, що проблема не в якості їжі, а у неправильно організованій логістиці. Там разом харчувалися і малі учні, й старшокласники, чим і перші, й другі були незадоволені. Директорка потім сказала, що ніколи б не здогадалася про цю проблему. Зате тепер там підрегулювали цю логістику, і все стало краще.
Тож ця система дає можливість побачити такі деталі. Ми сподіваємося, що школи будуть використовувати цей інструмент і він буде дієвим. У майбутньому плануємо зробити його більш гнучким, щоб школа могла пропонувати власні рішення та ідеї, які ми зможемо включати в систему.
Чи оцінюєте також стосунки у колективах шкіл? Наприклад, ситуацію з булінгом?
Так, ми на це звертаємо особливу увагу. Щодо булінгу є й інший інструмент – ми можемо проводити позапланові перевірки. До нас звертаються ті, чиї права порушені, або їхні законні представники, якщо це діти. Якщо ми вважаємо, що є підстави, здійснюємо перевірку.
І я закликаю всіх, хто бачить, що їхні права на освіту або права їхніх дітей порушуються, звертатися до нас. Ми уповноважені здійснювати перевірки у всіх закладах: починаючи з дошкілля й закінчуючи університетами. Захист прав усіх учасників освітнього процесу – це одне з основних наших повноважень.
З якими ще проблемами звертаються до Служби?
З дуже різних питань. Часто, вони мають сезонний характер. Липень, серпень, вересень – питання зарахування до всіх закладів, від садків до університетів. Нерідко звертаються вчителі, коли є проблеми з розподілом навантаження. Якщо це не в нашій компетенції, а до Державної служби з питань праці, то передаємо їм.
Також надходять звернення, які стосуються булінгу. І не лише між учнів, а й стосовно колег у колективі – це вже називається мобінг.
В результатах міжнародного оцінювання якості освіти PISA йшлося, що навички українських учнів знизилися, а також що є великий розрив між учнями із сіл та міст. Це вплив війни чи ще чогось?
Служба теж проводила своє дослідження з української мови і математики, але серед учнів шостих і восьмих класів. PISA натомість досліджує навички саме 15-річних учнів – це 9-10-ті класи. І Український центр оцінювання якості освіти проводить моніторингове дослідження у четвертих класах.
Тож минулого року ми провели перше таке дослідження. Наші висновки корелюються з результатами PISA. Ми також бачимо різницю у знаннях між селом і містом, між хлопчиками й дівчатками (дівчата навчаються краще).
І якщо PISA оцінює загальні компетентності, то ми оцінювали виконання завдань з певних тем. І побачили, що є теми, в яких результати залишаються поганими з року в рік. Так було ще до повномасштабного вторгнення. Тому ми робимо висновок, що тут питання не тільки у війні чи пандемії, а, можливо, методики навчання з цих тем не надто доцільні.
Сподіваюся, що ті, хто займається змістом освіти, візьмуть це до уваги та визначать причину. Зараз Міністерство і науки України працює над стратегією подолання освітніх втрат. Звісно, зараз важко, бо вся увага та інвестиції йдуть у наближення перемоги. Після її настання, я впевнений, ми все надолужимо.
Які були результати вашого дослідження на Прикарпатті?
Ми зводили результати не у розрізі областей, а по макрорегіонах: захід, схід, північ, південь, центр. Щодо західного регіону нас трохи здивувало те, що дуже багато дітей саме з заходу перебувають за кордоном. Натомість зі східних і південних областей переїхали на захід. Це при тому, що дослідження проводили уже в травні 2023 року.
А загалом з навчання у всіх регіонах у нас практично однакові проблеми, уже згадані вище.
І також є прогалина між містом і селом?
Так. Але насправді розв’язання цього питання виходить за межі освіти. Ми вивчали світовий досвід, і дуже небагатьом країнам вдалося зробити так, щоб якість освіти була менш-більш однакова у селах і у великих містах. Як правило, це країни, де невелика територія чи мало населення – як Естонія чи Фінляндія. Також це багаті країни. Але у дуже багатьох ці перепади досить суттєві, як і в нас.
Сподіваюся, зараз ми закінчимо формування мережі профільних шкіл. Так у нас буде більше закладів освіти з кращим матеріально-технічним забезпеченням. У перспективі матимемо профільні ліцеї. І тоді зможемо більш раціонально розподіляти ресурси, зокрема матеріально-технічне забезпечення і кадри. Це може трохи «підтягнути» школи з сільської місцевості.
Крім того, зараз у школах збільшується кількість техніки. Це теж позитивно впливає.
На вашу думку, чи повернеться ЗНО після війни?
Ми б цього хотіли. Хоч національний мультипредметний тест (НМТ) – це форма ЗНО, і був хороший крок зробити його онлайн. Та все ж НМТ – це спрощений варіант ЗНО. Не знаю, якою буде державна політика, але я вважаю, що варто повертатися до складніших тестів. Вони допомагають більш тонко розподілити дітей за рівнем знань. Бо інакше діти з дуже різним рівнем знань можуть отримати однакові бали. Це може бути не зовсім справедливо щодо тих, хто більше працює.
Як працює система EvaluEd?
Державна служба якості освіти України працює з 2017 року і з того часу проводить інституційні аудити у закладах освіти. Мета – не перевірити й покарати, а оцінити, визначити сильні та слабкі сторони та надати рекомендації, як покращити ситуацію. Та була потреба створити додатковий інструмент.
На той момент ми тісно співпрацювали з Чеською шкільною інспекцією і такий інструмент знайшли у них. З їхньою допомогою отримали програмну оболонку та в результаті створили інформаційно-аналітичну систему EvaluEd. Спочатку цей великий інструмент ми розбили на кілька частин, давали можливість школам частково ним користуватися. У лютому цього року він уже запрацював на повну потужність, тож школи можуть проводити комплексне самооцінювання, яке відбувається за тими ж критеріями та показниками, за якими проходять інституційні аудити закладів освіти. Відтак школа розуміє, які результати можуть бути, якби до них прийшла наша команда і здійснила зовнішнє оцінювання.
Так школа може створювати якусь стратегію покращення. Зовнішнє оцінювання, відповідно до рекомендацій, відбувається раз на 10 років, а самооцінювання ми рекомендуємо проводити раз на рік. Таким чином школа може постійно вдосконалюватись.
Мета – щоб системою користувалися всі школи?
Ми б цього хотіли. Але свідомо не йшли на те, щоб вносити це у нормативні документи, не хотіли нікого змушувати. Бо справжні речі робляться не під примусом, а через потребу. Ми сподіваємося, що так і буде.
Системою EvaluEd скористалися вже понад 4,5 тисячі шкіл, з них більше 500 – на Прикарпатті.
Також у нас є амбіція, щоб дитсадки й заклади профтехосвіти теж користувалися цим інструментом. Для них також будемо щось пропонувати.
Чи допоможе EvaluEd дійсно змінювати школи?
Під час оцінювання за допомогою EvaluEd ми використовуємо дуже різні джерела інформації. По-перше, вивчаємо документацію закладу освіти. По-друге, спостерігаємо за освітнім середовищем, аналізуємо освітню програму школи й дивимося, наскільки освітнє середовище сприяє реалізації цієї програми. Ще важливо – спостерігаємо за уроками, тим, як учителі впроваджують методики, програми, передбачені законодавством.
Ми маємо відповідні форми спостереження і залучаємо до цього вчителів-практиків. А якщо вивчаємо документацію школи, то залучаємо директорів. У нас є великий пул експертів, і перевірки проводять найкращі фахівці. Вони можуть бути і з цієї області, і з іншої – але не з однієї громади.
І найважливіше джерело отримання інформації для оцінки школи – ми опитуємо учасників освітнього процесу. Батьки, вчителі й учні заповнюють анонімні анкети.
Є хороший приклад однієї школи, яка недавно проходила самооцінювання. Там дуже добре організоване харчування, але діти в анкетах сказали, що їм не подобається їсти в їдальні. Виявилося, що проблема не в якості їжі, а у неправильно організованій логістиці. Там разом харчувалися і малі учні, й старшокласники, чим і перші, й другі були незадоволені. Директорка потім сказала, що ніколи б не здогадалася про цю проблему. Зате тепер там підрегулювали цю логістику, і все стало краще.
Тож ця система дає можливість побачити такі деталі. Ми сподіваємося, що школи будуть використовувати цей інструмент і він буде дієвим. У майбутньому плануємо зробити його більш гнучким, щоб школа могла пропонувати власні рішення та ідеї, які ми зможемо включати в систему.
Чи оцінюєте також стосунки у колективах шкіл? Наприклад, ситуацію з булінгом?
Так, ми на це звертаємо особливу увагу. Щодо булінгу є й інший інструмент – ми можемо проводити позапланові перевірки. До нас звертаються ті, чиї права порушені, або їхні законні представники, якщо це діти. Якщо ми вважаємо, що є підстави, здійснюємо перевірку.
І я закликаю всіх, хто бачить, що їхні права на освіту або права їхніх дітей порушуються, звертатися до нас. Ми уповноважені здійснювати перевірки у всіх закладах: починаючи з дошкілля й закінчуючи університетами. Захист прав усіх учасників освітнього процесу – це одне з основних наших повноважень.
З якими ще проблемами звертаються до Служби?
З дуже різних питань. Часто, вони мають сезонний характер. Липень, серпень, вересень – питання зарахування до всіх закладів, від садків до університетів. Нерідко звертаються вчителі, коли є проблеми з розподілом навантаження. Якщо це не в нашій компетенції, а до Державної служби з питань праці, то передаємо їм.
Також надходять звернення, які стосуються булінгу. І не лише між учнів, а й стосовно колег у колективі – це вже називається мобінг.
В результатах міжнародного оцінювання якості освіти PISA йшлося, що навички українських учнів знизилися, а також що є великий розрив між учнями із сіл та міст. Це вплив війни чи ще чогось?
Служба теж проводила своє дослідження з української мови і математики, але серед учнів шостих і восьмих класів. PISA натомість досліджує навички саме 15-річних учнів – це 9-10-ті класи. І Український центр оцінювання якості освіти проводить моніторингове дослідження у четвертих класах.
Тож минулого року ми провели перше таке дослідження. Наші висновки корелюються з результатами PISA. Ми також бачимо різницю у знаннях між селом і містом, між хлопчиками й дівчатками (дівчата навчаються краще).
І якщо PISA оцінює загальні компетентності, то ми оцінювали виконання завдань з певних тем. І побачили, що є теми, в яких результати залишаються поганими з року в рік. Так було ще до повномасштабного вторгнення. Тому ми робимо висновок, що тут питання не тільки у війні чи пандемії, а, можливо, методики навчання з цих тем не надто доцільні.
Сподіваюся, що ті, хто займається змістом освіти, візьмуть це до уваги та визначать причину. Зараз Міністерство і науки України працює над стратегією подолання освітніх втрат. Звісно, зараз важко, бо вся увага та інвестиції йдуть у наближення перемоги. Після її настання, я впевнений, ми все надолужимо.
Які були результати вашого дослідження на Прикарпатті?
Ми зводили результати не у розрізі областей, а по макрорегіонах: захід, схід, північ, південь, центр. Щодо західного регіону нас трохи здивувало те, що дуже багато дітей саме з заходу перебувають за кордоном. Натомість зі східних і південних областей переїхали на захід. Це при тому, що дослідження проводили уже в травні 2023 року.
А загалом з навчання у всіх регіонах у нас практично однакові проблеми, уже згадані вище.
І також є прогалина між містом і селом?
Так. Але насправді розв’язання цього питання виходить за межі освіти. Ми вивчали світовий досвід, і дуже небагатьом країнам вдалося зробити так, щоб якість освіти була менш-більш однакова у селах і у великих містах. Як правило, це країни, де невелика територія чи мало населення – як Естонія чи Фінляндія. Також це багаті країни. Але у дуже багатьох ці перепади досить суттєві, як і в нас.
Сподіваюся, зараз ми закінчимо формування мережі профільних шкіл. Так у нас буде більше закладів освіти з кращим матеріально-технічним забезпеченням. У перспективі матимемо профільні ліцеї. І тоді зможемо більш раціонально розподіляти ресурси, зокрема матеріально-технічне забезпечення і кадри. Це може трохи «підтягнути» школи з сільської місцевості.
Крім того, зараз у школах збільшується кількість техніки. Це теж позитивно впливає.
На вашу думку, чи повернеться ЗНО після війни?
Ми б цього хотіли. Хоч національний мультипредметний тест (НМТ) – це форма ЗНО, і був хороший крок зробити його онлайн. Та все ж НМТ – це спрощений варіант ЗНО. Не знаю, якою буде державна політика, але я вважаю, що варто повертатися до складніших тестів. Вони допомагають більш тонко розподілити дітей за рівнем знань. Бо інакше діти з дуже різним рівнем знань можуть отримати однакові бали. Це може бути не зовсім справедливо щодо тих, хто більше працює.