• Головна /
  • Пресцентр /
  • Формування оптимальної мережі закладів освіти: результати аналізу діяльності місцевих органів управління освітою

Формування оптимальної мережі закладів освіти: результати аналізу діяльності місцевих органів управління освітою

Формування оптимальної мережі закладів освіти: результати аналізу діяльності місцевих органів управління освітою
У грудні 2022 року управління Державної служби якості освіти України в областях проаналізували діяльність 21 місцевого органу управління освітою територіальних громад (далі — місцеві органи). Вивчалися питання, пов’язані з формуванням мережі закладів дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти.

«Наші працівники проаналізували, як місцеві органи управління освітою виконували свої повноваження протягом двох останніх років. Це вочевидь найскладніші роки в історії освіти незалежної України. Тому нам важливо було у підсумку отримати дані, які б дали інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень як на рівні громади, так і держави», — зауважив Руслан ГУРАК, Голова Державної служби якості освіти України.

Результати аналізу показали, що місцеві органи протягом 2020-2022 років у межах своїх повноважень в цілому забезпечили реалізацію державної політики щодо доступності дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.

Позитивні практики в діяльності місцевих органів управління освітою

Місцеві органи створювали умови для забезпечення доступності дошкільної освіти. Кількість початкових класів в усіх територіальних громадах, охоплених аналізом, відповідає кількості дітей, які проживають на відповідних територіях. У переважній більшості за закладами загальної середньої освіти закріплено територію обслуговування. Близько 70% місцевих органів забезпечують підвезення учнів до місця навчання і в зворотному напрямку.

Створюються умови для забезпечення прав і можливостей дітей з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на рівнях дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти. Поступово збільшується кількість дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в закладах освіти, та зростає кількість інклюзивних класів.

Організація інклюзивного навчання забезпечується асистентами вчителя. Необхідну психолого-педагогічну підтримку та системний кваліфікований супровід надають фахівці інклюзивно-ресурсних центрів, за потреби місцеві органи укладають договори про співпрацю з сусідніми громадами.

Місцеві органи послідовно узгоджують назви й установчі документи (статути) закладів загальної середньої освіти з вимогами частини першої статті 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та переоформлюють ліцензії на надання освітніх послуг на певному рівні освіти.

Проблемні питання у діяльності місцевих органів управління освітою

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо реалізації державної політики у сфері освіти на території громад здійснюються через створені ними (відповідними рішеннями рад) структурні підрозділи, що діють відповідно до затверджених в установленому порядку положень.

Аналіз засвідчив, що положення ряду структурних підрозділів у сфері освіти слід негайно переглянути й узгодити з вимогами чинного законодавства. У положеннях відділів освіти досі залишаються такі невластиві їм повноваження, як:

  • здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням закладами освіти законодавства у сфері освіти;
  • комплектування закладів освіти педагогічними працівниками та забезпечення їх перепідготовки;
  • утворення інклюзивних, спеціальних груп і класів у закладах освіти.

У положеннях також містяться посилання на нормативні акти, що втратили чинність. Крім того, положення не оприлюднені на офіційних вебсайтах, чим не дотримано вимоги статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Формування мережі закладів освіти у громадах

У діяльності місцевих органів з формування мережі закладів освіти, що має бути спрямована на забезпечення якісної та доступної освіти, виявлено окремі проблемні питання, на які громадам слід звернути увагу та працювати над їх подоланням.

Часто у місцевих органах відсутнє стратегічне бачення розвитку мережі закладів освіти та освітньої системи громади, спрямованої на стале забезпечення якісної та доступної освіти. У частині громад не розроблено стратегічний документ, що передбачає розвиток мережі закладів освіти та освітньої системи.

Водночас документи (стратегії, програми, плани), як правило, розроблені формально, мають декларативний зміст, без детального аналізу соціально-економічної, демографічної ситуації у громаді й чіткого бачення кінцевого результату. В таких документах заходи є загальними, не містять конкретного плану розвитку (оптимізації) мережі, термінів, обсягів та джерел фінансування.

Виявлено випадки, коли реорганізація ЗЗСО у сільській місцевості здійснена без процедури громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника, що є порушенням вимог частини другої статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Крім того, засновник після реорганізації не передбачив заходів для забезпечення учням можливості продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

Дошкільна освіта

Частина громад не вживають дієвих заходів для створення додаткових місць у закладах дошкільної освіти (ЗДО). Як правило, у містах фактична наповнюваність ЗДО перевищує їх проєктну потужність. Усупереч вимогам частини другої статті 14 Закону України «Про дошкільну освіту» у більшості ЗДО перевищено норми наповнюваності груп.

Приклад:

Наповнюваність 97% груп у ЗДО однієї з громад перевищує нормативну (від 22 до 27 дітей, а в окремих групах — 36-40 дітей). Крім того, у черзі на зарахування до закладів дошкільної освіти перебуває 382 дитини, з них 56 — діти старшого дошкільного віку.

І в міських, і в сільських місцевостях порушуються вимоги частини другої статті 3 Закону України «Про дошкільну освіту»: поза обов’язковою дошкільною освітою перебувають від 10% до 36% дітей старшого дошкільного віку громад.

Трапляється, що з міркувань безпеки місцеві органи ухвалюють рішення про простій чи призупинення освітнього процесу, якими, однак, обмежують доступ до дошкільної освіти та порушують права дітей на здобуття дошкільної освіти.

Загальна середня освіта

Майже у всіх територіальних громадах, де здійснювався аналіз, фактична наповнюваність закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) значно нижча від проєктної потужності. У деяких ЗЗСО наповнюваність становила лише 20-40% від проєктної потужності. Водночас традиційно у сільській місцевості показник наповнюваності класів нижчий середнього по громаді.

Протилежна ситуація у міських закладах, коли наповнюваність ледь не вдвічі більша проєктної потужності. При цьому кількість учнів, які навчаються в другу зміну, в таких ЗЗСО щороку пропорційно зростає.

Утримання ЗЗСО з малою наповнюваністю зумовлюють зростання видатків на одного учня. Середня вартість утримання одного учня в громадах, де здійснювався аналіз, становила 33-45 тис. грн, зокрема найвища — 62 тис. грн, а найнижча — 10 тис. грн на рік. В окремих ЗЗСО вартість утримання одного учня сягала рекордних 140-190 тис. грн на рік.

В організації підвезення учнів виявлено такі порушення:

  • відсутні або неналежно оформлені (затверджені) порядки підвезення учнів та паспорти автобусних маршрутів;
  • кількість дітей під час перевезення перевищує кількість місць для сидіння;
  • перевезенням охоплені не всі учні, які цього потребують;
  • середній час тривалості автобусного маршруту перевищує нормативну.

Позашкільна освіта

Проблемним виявилося питання забезпечення права дітей на здобуття позашкільної освіти. Відсоток охоплення дітей позашкільною освітою у громадах, де здійснювався аналіз, у цілому становить від 13% до 38% (тоді як середній в Україні — 60%, станом на 2021 рік). При цьому рівень охоплення дітей позашкільною освітою знизився у зв’язку з війною.

Гострою є проблема доступності позашкільної освіти для дітей у сільській місцевості. У деяких випадках здобуття позашкільної освіти забезпечується завдяки організації гурткової роботи в ЗЗСО та створенню дитячих хабів і клубів за інтересами при сільських будинках культури. Деякі громади укладають угоди про співробітництво в цьому напрямі.

Висновки за результатами аналізу діяльності 21 місцевого органу управління освітою

За результатами аналізу діяльності місцевих органів Державна служба якості освіти України надала територіальним громадам свої висновки та рекомендації, у змісті яких окреслено випадки порушень законодавства та вказівки на їх усунення, перелік проблемних питань, що потребують вирішення, і пропозиції щодо підвищення ефективності формування мережі закладів освіти.

Довідково:

Аналіз діяльності місцевих органів проводився в усіх областях України, крім Донецької, Луганської, Херсонської областей та м. Київ, за період діяльності 01.01.2020–31.11.2022. Аналізом охоплено 10 міських, 7 селищних та 4 сільські територіальні громади, де функціонує загалом 413 закладів освіти, з них — 155 дошкільної, 226 загальної середньої і 32 позашкільної освіти.

Формування оптимальної мережі закладів освіти: результати аналізу діяльності місцевих органів управління освітою
Формування оптимальної мережі закладів освіти: результати аналізу діяльності місцевих органів управління освітою
У грудні 2022 року управління Державної служби якості освіти України в областях проаналізували діяльність 21 місцевого органу управління освітою територіальних громад (далі — місцеві органи). Вивчалися питання, пов’язані з формуванням мережі закладів дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти.

«Наші працівники проаналізували, як місцеві органи управління освітою виконували свої повноваження протягом двох останніх років. Це вочевидь найскладніші роки в історії освіти незалежної України. Тому нам важливо було у підсумку отримати дані, які б дали інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень як на рівні громади, так і держави», — зауважив Руслан ГУРАК, Голова Державної служби якості освіти України.

Результати аналізу показали, що місцеві органи протягом 2020-2022 років у межах своїх повноважень в цілому забезпечили реалізацію державної політики щодо доступності дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.

Позитивні практики в діяльності місцевих органів управління освітою

Місцеві органи створювали умови для забезпечення доступності дошкільної освіти. Кількість початкових класів в усіх територіальних громадах, охоплених аналізом, відповідає кількості дітей, які проживають на відповідних територіях. У переважній більшості за закладами загальної середньої освіти закріплено територію обслуговування. Близько 70% місцевих органів забезпечують підвезення учнів до місця навчання і в зворотному напрямку.

Створюються умови для забезпечення прав і можливостей дітей з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на рівнях дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти. Поступово збільшується кількість дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в закладах освіти, та зростає кількість інклюзивних класів.

Організація інклюзивного навчання забезпечується асистентами вчителя. Необхідну психолого-педагогічну підтримку та системний кваліфікований супровід надають фахівці інклюзивно-ресурсних центрів, за потреби місцеві органи укладають договори про співпрацю з сусідніми громадами.

Місцеві органи послідовно узгоджують назви й установчі документи (статути) закладів загальної середньої освіти з вимогами частини першої статті 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та переоформлюють ліцензії на надання освітніх послуг на певному рівні освіти.

Проблемні питання у діяльності місцевих органів управління освітою

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо реалізації державної політики у сфері освіти на території громад здійснюються через створені ними (відповідними рішеннями рад) структурні підрозділи, що діють відповідно до затверджених в установленому порядку положень.

Аналіз засвідчив, що положення ряду структурних підрозділів у сфері освіти слід негайно переглянути й узгодити з вимогами чинного законодавства. У положеннях відділів освіти досі залишаються такі невластиві їм повноваження, як:

  • здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням закладами освіти законодавства у сфері освіти;
  • комплектування закладів освіти педагогічними працівниками та забезпечення їх перепідготовки;
  • утворення інклюзивних, спеціальних груп і класів у закладах освіти.

У положеннях також містяться посилання на нормативні акти, що втратили чинність. Крім того, положення не оприлюднені на офіційних вебсайтах, чим не дотримано вимоги статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Формування мережі закладів освіти у громадах

У діяльності місцевих органів з формування мережі закладів освіти, що має бути спрямована на забезпечення якісної та доступної освіти, виявлено окремі проблемні питання, на які громадам слід звернути увагу та працювати над їх подоланням.

Часто у місцевих органах відсутнє стратегічне бачення розвитку мережі закладів освіти та освітньої системи громади, спрямованої на стале забезпечення якісної та доступної освіти. У частині громад не розроблено стратегічний документ, що передбачає розвиток мережі закладів освіти та освітньої системи.

Водночас документи (стратегії, програми, плани), як правило, розроблені формально, мають декларативний зміст, без детального аналізу соціально-економічної, демографічної ситуації у громаді й чіткого бачення кінцевого результату. В таких документах заходи є загальними, не містять конкретного плану розвитку (оптимізації) мережі, термінів, обсягів та джерел фінансування.

Виявлено випадки, коли реорганізація ЗЗСО у сільській місцевості здійснена без процедури громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника, що є порушенням вимог частини другої статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Крім того, засновник після реорганізації не передбачив заходів для забезпечення учням можливості продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

Дошкільна освіта

Частина громад не вживають дієвих заходів для створення додаткових місць у закладах дошкільної освіти (ЗДО). Як правило, у містах фактична наповнюваність ЗДО перевищує їх проєктну потужність. Усупереч вимогам частини другої статті 14 Закону України «Про дошкільну освіту» у більшості ЗДО перевищено норми наповнюваності груп.

Приклад:

Наповнюваність 97% груп у ЗДО однієї з громад перевищує нормативну (від 22 до 27 дітей, а в окремих групах — 36-40 дітей). Крім того, у черзі на зарахування до закладів дошкільної освіти перебуває 382 дитини, з них 56 — діти старшого дошкільного віку.

І в міських, і в сільських місцевостях порушуються вимоги частини другої статті 3 Закону України «Про дошкільну освіту»: поза обов’язковою дошкільною освітою перебувають від 10% до 36% дітей старшого дошкільного віку громад.

Трапляється, що з міркувань безпеки місцеві органи ухвалюють рішення про простій чи призупинення освітнього процесу, якими, однак, обмежують доступ до дошкільної освіти та порушують права дітей на здобуття дошкільної освіти.

Загальна середня освіта

Майже у всіх територіальних громадах, де здійснювався аналіз, фактична наповнюваність закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) значно нижча від проєктної потужності. У деяких ЗЗСО наповнюваність становила лише 20-40% від проєктної потужності. Водночас традиційно у сільській місцевості показник наповнюваності класів нижчий середнього по громаді.

Протилежна ситуація у міських закладах, коли наповнюваність ледь не вдвічі більша проєктної потужності. При цьому кількість учнів, які навчаються в другу зміну, в таких ЗЗСО щороку пропорційно зростає.

Утримання ЗЗСО з малою наповнюваністю зумовлюють зростання видатків на одного учня. Середня вартість утримання одного учня в громадах, де здійснювався аналіз, становила 33-45 тис. грн, зокрема найвища — 62 тис. грн, а найнижча — 10 тис. грн на рік. В окремих ЗЗСО вартість утримання одного учня сягала рекордних 140-190 тис. грн на рік.

В організації підвезення учнів виявлено такі порушення:

  • відсутні або неналежно оформлені (затверджені) порядки підвезення учнів та паспорти автобусних маршрутів;
  • кількість дітей під час перевезення перевищує кількість місць для сидіння;
  • перевезенням охоплені не всі учні, які цього потребують;
  • середній час тривалості автобусного маршруту перевищує нормативну.

Позашкільна освіта

Проблемним виявилося питання забезпечення права дітей на здобуття позашкільної освіти. Відсоток охоплення дітей позашкільною освітою у громадах, де здійснювався аналіз, у цілому становить від 13% до 38% (тоді як середній в Україні — 60%, станом на 2021 рік). При цьому рівень охоплення дітей позашкільною освітою знизився у зв’язку з війною.

Гострою є проблема доступності позашкільної освіти для дітей у сільській місцевості. У деяких випадках здобуття позашкільної освіти забезпечується завдяки організації гурткової роботи в ЗЗСО та створенню дитячих хабів і клубів за інтересами при сільських будинках культури. Деякі громади укладають угоди про співробітництво в цьому напрямі.

Висновки за результатами аналізу діяльності 21 місцевого органу управління освітою

За результатами аналізу діяльності місцевих органів Державна служба якості освіти України надала територіальним громадам свої висновки та рекомендації, у змісті яких окреслено випадки порушень законодавства та вказівки на їх усунення, перелік проблемних питань, що потребують вирішення, і пропозиції щодо підвищення ефективності формування мережі закладів освіти.

Довідково:

Аналіз діяльності місцевих органів проводився в усіх областях України, крім Донецької, Луганської, Херсонської областей та м. Київ, за період діяльності 01.01.2020–31.11.2022. Аналізом охоплено 10 міських, 7 селищних та 4 сільські територіальні громади, де функціонує загалом 413 закладів освіти, з них — 155 дошкільної, 226 загальної середньої і 32 позашкільної освіти.

Перейти до вмісту