• Головна /
  • Пресцентр /
  • Руслан ГУРАК: Розроблення й реалізація «нетипових» освітніх програм — як «реформа децентралізації» в системі освіти

Руслан ГУРАК: Розроблення й реалізація «нетипових» освітніх програм — як «реформа децентралізації» в системі освіти

Розроблення “нетипових” освітніх програм: нові можливості та перспективи для закладів загальної середньої освіти
25 травня Державна служба якості освіти України провела захід — освітню ініціативу «Розроблення “нетипових” освітніх програм: нові можливості та перспективи для закладів загальної середньої освіти» на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

«Школи отримали більше можливостей, щоб у межах академічної автономії заявити про свою суб’єктність у системі освіти. У них з’явився вибір, як організувати освітній процес: продовжувати працювати за типовою освітньою програмою або ж заявити про свою унікальність і розробити власну освітню програму, не на основі типової, щоб відгукнутися на запит кожного свого учня, його батьків, учителя і своєї громади загалом. Така “децентралізація” в освіті дійсно сприятиме змінам і підвищенню якості в школі», — зазначив Руслан ГУРАК, Голова Державної служби якості освіти.

З вітальними словами виступили Андрій СТАШКІВ, заступник Міністра освіти і науки України, та Арі ПОККА, генеральний директор Фінського інституту освіти, експрезидент Міжнародної асоціації директорів шкіл.

Неля ВЕЛИЧКО, директорка департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти, презентувала методичні рекомендації «Розробляємо освітню програму» та розповіла, які додаткові можливості отримує заклад освіти, втілюючи власну «нетипову» освітню програму, зокрема:

  • сповна реалізовувати академічну свободу, оновлювати зміст освіти з огляду на потреби сьогодення та перспективи майбутнього;
  • врахувати специфіку своєї роботи і стратегії розвитку, педагогічного та ресурсного потенціалу, запити учасників освітнього процесу й громади;
  • оновити змістову складову навчання, формувати компетентності учнів з окремих або усіх освітніх галузей на рівні вищому, ніж це передбачено державним освітнім стандартом;
  • упроваджувати інноваційні педагогічні технології та популяризувати й поширювати свій напрацьований досвід.

Втім, генеруючи ідею створення «нетипової освітньої програми, варто пам’ятати, що освітня програма — це не документ заради документа, а основа спільної діяльності усіх учасників освітнього процесу в умовах певного освітнього середовища.

У межах панельних дискусій «Освітні програми “нетипові” і типові: забезпечення якісної сучасної освіти України» та «Реалізація освітніх “нетипових” програм» відбулося предметне обговорення теми за участі представників органів влади, наукової та педагогічної спільноти, керівництва територіальних громад.


Довідково:

Освітні програми затверджують:

  • типові — Міністерство освіти і науки України;
  • розроблені на основі типових — керівник закладу освіти після схвалення педагогічною радою;
  • «нетипові» — Державна служба якості освіти України.

Авторами освітніх програм можуть бути педагоги та педагогічні колективи закладів освіти, наукові й науково-педагогічні працівники.

Руслан ГУРАК: Розроблення й реалізація «нетипових» освітніх програм — як «реформа децентралізації» в системі освіти
Розроблення “нетипових” освітніх програм: нові можливості та перспективи для закладів загальної середньої освіти
25 травня Державна служба якості освіти України провела захід — освітню ініціативу «Розроблення “нетипових” освітніх програм: нові можливості та перспективи для закладів загальної середньої освіти» на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

«Школи отримали більше можливостей, щоб у межах академічної автономії заявити про свою суб’єктність у системі освіти. У них з’явився вибір, як організувати освітній процес: продовжувати працювати за типовою освітньою програмою або ж заявити про свою унікальність і розробити власну освітню програму, не на основі типової, щоб відгукнутися на запит кожного свого учня, його батьків, учителя і своєї громади загалом. Така “децентралізація” в освіті дійсно сприятиме змінам і підвищенню якості в школі», — зазначив Руслан ГУРАК, Голова Державної служби якості освіти.

З вітальними словами виступили Андрій СТАШКІВ, заступник Міністра освіти і науки України, та Арі ПОККА, генеральний директор Фінського інституту освіти, експрезидент Міжнародної асоціації директорів шкіл.

Неля ВЕЛИЧКО, директорка департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти, презентувала методичні рекомендації «Розробляємо освітню програму» та розповіла, які додаткові можливості отримує заклад освіти, втілюючи власну «нетипову» освітню програму, зокрема:

  • сповна реалізовувати академічну свободу, оновлювати зміст освіти з огляду на потреби сьогодення та перспективи майбутнього;
  • врахувати специфіку своєї роботи і стратегії розвитку, педагогічного та ресурсного потенціалу, запити учасників освітнього процесу й громади;
  • оновити змістову складову навчання, формувати компетентності учнів з окремих або усіх освітніх галузей на рівні вищому, ніж це передбачено державним освітнім стандартом;
  • упроваджувати інноваційні педагогічні технології та популяризувати й поширювати свій напрацьований досвід.

Втім, генеруючи ідею створення «нетипової освітньої програми, варто пам’ятати, що освітня програма — це не документ заради документа, а основа спільної діяльності усіх учасників освітнього процесу в умовах певного освітнього середовища.

У межах панельних дискусій «Освітні програми “нетипові” і типові: забезпечення якісної сучасної освіти України» та «Реалізація освітніх “нетипових” програм» відбулося предметне обговорення теми за участі представників органів влади, наукової та педагогічної спільноти, керівництва територіальних громад.


Довідково:

Освітні програми затверджують:

  • типові — Міністерство освіти і науки України;
  • розроблені на основі типових — керівник закладу освіти після схвалення педагогічною радою;
  • «нетипові» — Державна служба якості освіти України.

Авторами освітніх програм можуть бути педагоги та педагогічні колективи закладів освіти, наукові й науково-педагогічні працівники.

Перейти до вмісту