Як працює Державна служба якості освіти України під час війни
Про роботу закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану, як моніториться якість освіти українських школярів за кордоном та якою буде нова роль психолога в школах — про це та інше розповів РДУ Руслан Гурак, Голова Державної служби якості освіти України.
Простими словами: чим займається Державна служба якості освіти України
Державна служба якості освіти України — це державний орган виконавчої влади, який реалізує політику в сфері забезпечення якості освіти і якості освітньої діяльності. Окрім цього, ми проводимо інституційні аудити шкіл, інспектування на предмет дотримання закладами освіти вимог законодавства, акредитацію у фаховій передвищій освіті та сертифікацію педагогічних працівників.
Найбільше часу в нашій роботі займають інституційні аудити закладів загальної середньої освіти, під час яких відбувається зовнішнє оцінювання якості освітніх і управлінських процесів. Так було до війни, так залишається й зараз.
Ми розробили методичні рекомендації, як школі побудувати внутрішню систему забезпечення якості, й описали їх у посібнику, який є в безоплатному доступі: “Абетка для директора”. Це збірка порад, яка слугує певним орієнтиром для керівництва шкіл: як школі побудувати внутрішню систему забезпечення якості освіти та здійснити самооцінювання за процедурою і методикою, яку використовує Служба для проведення інституційних аудитів. Абетка дає інструменти для оцінювання сильних та слабких сторін і містить конкретні рекомендації для розроблення власної стратегії розвитку, адже кожна школа — як і кожна дитина — унікальна. Поради стосуються чотирьох сфер: освітнього середовища, оцінювання результатів навчання учнів, підтримки й розвитку вчителів і управлінської діяльності.
До прикладу, коли ми говоримо про освітнє середовище, то маємо на увазі не лише приміщення, де проходить навчання. Освітній простір — це передусім безпечний простір, вільний від булінгу, в якому є можливості для розкриття найкращого в учнів. Це простір діалогу між учнями та вчителями, вчителями й батьками учнів.
Звичайно, ми зацікавлені в тому, щоб у кожній школі було якісне і безпечне освітнє середовище, й допомагаємо це зробити.
Дистанційне навчання: плюси та небезпеки
На початку повномасштабної війни ми зосередили діяльність на підтримці та розбудові організації дистанційного навчання. Так, в цій сфері ми певною міру “випробували” сили під час ковіду, й значні напрацювання вже були.
Та ми побачили, що наскільки б добре не працювала дистанційна форма навчання, вона не може бути масовою такий тривалий час, адже передбачає індивідуальну підготовку і високу мотивацію учнів.
Хоча за період пандемії ця система вдосконалилась, але освітні втрати значні й неминучі. Не всі учні можуть засвоїти навчальну програму і відповідати вимогам державного стандарту в умовах дистанційного навчання. Адже наші системи освіти, як і загалом європейські, пристосовані для безпосередньої роботи в класі, де вчитель працює з учнями, учні взаємодіють один з одним і саме через живу взаємодію відбувається процес навчання й становлення дітей як особистостей.
Тому ми підтримуємо рішення МОН з першого вересня розпочати навчання в школах, де є така безпекова можливість. Ми моніторимо ставлення батьків до цього питання – вони діляться 50 на 50. Так було й тоді, коли на третьому тижні повномасштабної війни було прийняте рішення відновити дистанційне навчання
Звісно, на першому місці безпека дітей та вчителів, тому навчання розпочнеться лише в школах, де є укриття, бомбосховища. Спільно з МОН та ДСНС розроблені рекомендації, як мають бути облаштовані школи, й ми моніторимо, наскільки заклади освіти готові до відновлення навчання.
Є ще багато запитань, на які маємо підготувати відповіді: як правильно організуватись під час повітряної тривоги, як забезпечити приміщення, чи можна буде під час повітряної тривоги проводити заняття в бомбосховищі, якщо воно належним чином обладнане…
Психологічна підтримка дітей, їхніх батьків та вчителів
Ще на початку повномасштабної війни ми почали організувати психологічну підтримку учнів та вчителів. Це виявилося вкрай важливим, адже люди були налякані, читали новини нон-стоп, і вчителі часом не могли опиратися лише на власний ресурс, щоб знайти правильні слова для дітей. Ми не були готові говорити з дітьми про війну, про втрати. Особливо з дітьми, які пережили тимчасову окупацію, багато днів та ночей провели у бомбосховищах, які на власні очі бачили всі жахи, що відбувалися. Під час уроків ставалися панічні атаки, і вчителі не завжди знали, як на це реагувати, що робити.
Зараз ми вже працюємо з цим питанням системно.
Спільно з Міністерством освіти і науки України та Національним університетом «Києво-Могилянська академія» реалізовуємо проєкт «Safe Space – Невідкладна психосоціальна підтримка учнів та шкільних вчителів» за підтримки Австрійської агенції з питань міжнародної мобільності та співпраці в галузі освіти.
Ми плануємо завдяки цьому проєкту до першого вересня підготувати 2500-3000 учителів, які фахово працюватимуть з питаннями підтримки дітей, їхніх батьків та вчителів в умовах війни.
Зруйновані школи та навчання на тимчасово окупованих територіях
Оскільки 2104 заклади освіти пошкоджено, а 215 — зруйновано повністю, ми маємо зробити все можливе, щоб організувати навчання учнів з цих закладів. Крім того, в нас залишаються школи на тимчасово окупованих територіях, де ворог з першого вересня планує запустити навчання, засноване на російських програмах. Тож для таких дітей ми вже створюємо умови, щоб вони продовжили навчання дистанційно в школах на неокупованій території.
Якість організації навчання українських дітей за кордоном
Державна служба якості освіти України як повноправний член Постійної міжнародної конференції центральних і загальних інспекторів освіти (Standing International Conference of Central and General Inspectorates of Education, – SICI) відреагувала на ситуацію щодо навчання дітей-переселенців за кордоном.
За даними Міністерства освіти і науки України, за кордон виїхало майже 672 тис. учнів і 26 тис. вчителів. Українські діти продовжили за кордоном навчання в закладах освіти різних типів: у дитячих садках, школах, коледжах, університетах.
Є така тенденція: наші іноземні партнери моніторять, як українські учні почуваються за кордоном. Для них було важливо зрозуміти наші освітні стандарти. За їх підрахунками, 99 відсотків наших учнів закінчили навчання дистанційно саме в українських школах, а в їхні школи ходили для адаптації. Там організовувалось дозвілля, вивчалась мова.
Ми створили опитувальник для країн Європи щодо організації навчання українських учнів.
Так, до прикладу, в Бельгії зареєстровано 14 360 дітей (віком від 3-х до 18-ти років), які були змушені покинути Україну.
До фламандських шкіл (Фландрія — одна з трьох областей Бельгії, офіційна мова — нідерландська) зараховано 4906 українських дітей, з них 13 — до шкіл для дітей з особливими освітніми потребами. Школи отримують додаткові кошти для надання конкретної допомоги, зокрема мовної підтримки.
З 1 липня 2022 року можна буде працевлаштувати українців у місцевих школах. Однією з основних платформ, які школи використовують для розміщення вакансій, є VDAB — служба зайнятості Фландрії. Українські вчителі можуть відвідати один з її офісів (щоб зареєструватися, потрібні документи на проживання в Бельгії).
В Швеції зареєстровано 10 820 дітей та молоді з України віком від 3-х до 17-ти років. Українські діти й молодь мають право відвідувати шведські школи практично відразу після приїзду до країни.
Уряд Швеції виступає за те, щоб українські діти й молодь активно інтегрувалися у шведську шкільну систему. Перебування в школі дає можливість спілкуватися з однолітками у безпечному середовищі.
Водночас законодавство Швеції надає українським учням права й інструменти для здобуття знань українською мовою, розвитку навичок з української мови, літератури, культури та історії через навчання рідною мовою. На учнів з України поширюються ті самі норми, що й для інших, які навчаються у шведських школах.
В Португалії навчалося 4100 українських учнів, більшість із них — у дошкільних та початкових школах.
7 травня 2022 року португальське державне телебачення розпочало програму «Домашнє навчання з Україною», метою якої є інтеграція громадян України в місцевий освітній простір.
Роль українських шкіл
Під час війни українські школи стали чимось більшим, ніж лише місцем для навчання. Вони стали осередком допомоги: тут облаштовували центри ночівлі, готували їжу для переселенців, залишали гуманітарні передачі. У школах почали — й продовжують досі! — плести маскувальні сітки. Думаю, на нас ще чекає переосмислення цінності й ролі шкіл у цій війні.
Про роботу закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану, як моніториться якість освіти українських школярів за кордоном та якою буде нова роль психолога в школах — про це та інше розповів РДУ Руслан Гурак, Голова Державної служби якості освіти України.
Простими словами: чим займається Державна служба якості освіти України
Державна служба якості освіти України — це державний орган виконавчої влади, який реалізує політику в сфері забезпечення якості освіти і якості освітньої діяльності. Окрім цього, ми проводимо інституційні аудити шкіл, інспектування на предмет дотримання закладами освіти вимог законодавства, акредитацію у фаховій передвищій освіті та сертифікацію педагогічних працівників.
Найбільше часу в нашій роботі займають інституційні аудити закладів загальної середньої освіти, під час яких відбувається зовнішнє оцінювання якості освітніх і управлінських процесів. Так було до війни, так залишається й зараз.
Ми розробили методичні рекомендації, як школі побудувати внутрішню систему забезпечення якості, й описали їх у посібнику, який є в безоплатному доступі: “Абетка для директора”. Це збірка порад, яка слугує певним орієнтиром для керівництва шкіл: як школі побудувати внутрішню систему забезпечення якості освіти та здійснити самооцінювання за процедурою і методикою, яку використовує Служба для проведення інституційних аудитів. Абетка дає інструменти для оцінювання сильних та слабких сторін і містить конкретні рекомендації для розроблення власної стратегії розвитку, адже кожна школа — як і кожна дитина — унікальна. Поради стосуються чотирьох сфер: освітнього середовища, оцінювання результатів навчання учнів, підтримки й розвитку вчителів і управлінської діяльності.
До прикладу, коли ми говоримо про освітнє середовище, то маємо на увазі не лише приміщення, де проходить навчання. Освітній простір — це передусім безпечний простір, вільний від булінгу, в якому є можливості для розкриття найкращого в учнів. Це простір діалогу між учнями та вчителями, вчителями й батьками учнів.
Звичайно, ми зацікавлені в тому, щоб у кожній школі було якісне і безпечне освітнє середовище, й допомагаємо це зробити.
Дистанційне навчання: плюси та небезпеки
На початку повномасштабної війни ми зосередили діяльність на підтримці та розбудові організації дистанційного навчання. Так, в цій сфері ми певною міру “випробували” сили під час ковіду, й значні напрацювання вже були.
Та ми побачили, що наскільки б добре не працювала дистанційна форма навчання, вона не може бути масовою такий тривалий час, адже передбачає індивідуальну підготовку і високу мотивацію учнів.
Хоча за період пандемії ця система вдосконалилась, але освітні втрати значні й неминучі. Не всі учні можуть засвоїти навчальну програму і відповідати вимогам державного стандарту в умовах дистанційного навчання. Адже наші системи освіти, як і загалом європейські, пристосовані для безпосередньої роботи в класі, де вчитель працює з учнями, учні взаємодіють один з одним і саме через живу взаємодію відбувається процес навчання й становлення дітей як особистостей.
Тому ми підтримуємо рішення МОН з першого вересня розпочати навчання в школах, де є така безпекова можливість. Ми моніторимо ставлення батьків до цього питання – вони діляться 50 на 50. Так було й тоді, коли на третьому тижні повномасштабної війни було прийняте рішення відновити дистанційне навчання
Звісно, на першому місці безпека дітей та вчителів, тому навчання розпочнеться лише в школах, де є укриття, бомбосховища. Спільно з МОН та ДСНС розроблені рекомендації, як мають бути облаштовані школи, й ми моніторимо, наскільки заклади освіти готові до відновлення навчання.
Є ще багато запитань, на які маємо підготувати відповіді: як правильно організуватись під час повітряної тривоги, як забезпечити приміщення, чи можна буде під час повітряної тривоги проводити заняття в бомбосховищі, якщо воно належним чином обладнане…
Психологічна підтримка дітей, їхніх батьків та вчителів
Ще на початку повномасштабної війни ми почали організувати психологічну підтримку учнів та вчителів. Це виявилося вкрай важливим, адже люди були налякані, читали новини нон-стоп, і вчителі часом не могли опиратися лише на власний ресурс, щоб знайти правильні слова для дітей. Ми не були готові говорити з дітьми про війну, про втрати. Особливо з дітьми, які пережили тимчасову окупацію, багато днів та ночей провели у бомбосховищах, які на власні очі бачили всі жахи, що відбувалися. Під час уроків ставалися панічні атаки, і вчителі не завжди знали, як на це реагувати, що робити.
Зараз ми вже працюємо з цим питанням системно.
Спільно з Міністерством освіти і науки України та Національним університетом «Києво-Могилянська академія» реалізовуємо проєкт «Safe Space – Невідкладна психосоціальна підтримка учнів та шкільних вчителів» за підтримки Австрійської агенції з питань міжнародної мобільності та співпраці в галузі освіти.
Ми плануємо завдяки цьому проєкту до першого вересня підготувати 2500-3000 учителів, які фахово працюватимуть з питаннями підтримки дітей, їхніх батьків та вчителів в умовах війни.
Зруйновані школи та навчання на тимчасово окупованих територіях
Оскільки 2104 заклади освіти пошкоджено, а 215 — зруйновано повністю, ми маємо зробити все можливе, щоб організувати навчання учнів з цих закладів. Крім того, в нас залишаються школи на тимчасово окупованих територіях, де ворог з першого вересня планує запустити навчання, засноване на російських програмах. Тож для таких дітей ми вже створюємо умови, щоб вони продовжили навчання дистанційно в школах на неокупованій території.
Якість організації навчання українських дітей за кордоном
Державна служба якості освіти України як повноправний член Постійної міжнародної конференції центральних і загальних інспекторів освіти (Standing International Conference of Central and General Inspectorates of Education, – SICI) відреагувала на ситуацію щодо навчання дітей-переселенців за кордоном.
За даними Міністерства освіти і науки України, за кордон виїхало майже 672 тис. учнів і 26 тис. вчителів. Українські діти продовжили за кордоном навчання в закладах освіти різних типів: у дитячих садках, школах, коледжах, університетах.
Є така тенденція: наші іноземні партнери моніторять, як українські учні почуваються за кордоном. Для них було важливо зрозуміти наші освітні стандарти. За їх підрахунками, 99 відсотків наших учнів закінчили навчання дистанційно саме в українських школах, а в їхні школи ходили для адаптації. Там організовувалось дозвілля, вивчалась мова.
Ми створили опитувальник для країн Європи щодо організації навчання українських учнів.
Так, до прикладу, в Бельгії зареєстровано 14 360 дітей (віком від 3-х до 18-ти років), які були змушені покинути Україну.
До фламандських шкіл (Фландрія — одна з трьох областей Бельгії, офіційна мова — нідерландська) зараховано 4906 українських дітей, з них 13 — до шкіл для дітей з особливими освітніми потребами. Школи отримують додаткові кошти для надання конкретної допомоги, зокрема мовної підтримки.
З 1 липня 2022 року можна буде працевлаштувати українців у місцевих школах. Однією з основних платформ, які школи використовують для розміщення вакансій, є VDAB — служба зайнятості Фландрії. Українські вчителі можуть відвідати один з її офісів (щоб зареєструватися, потрібні документи на проживання в Бельгії).
В Швеції зареєстровано 10 820 дітей та молоді з України віком від 3-х до 17-ти років. Українські діти й молодь мають право відвідувати шведські школи практично відразу після приїзду до країни.
Уряд Швеції виступає за те, щоб українські діти й молодь активно інтегрувалися у шведську шкільну систему. Перебування в школі дає можливість спілкуватися з однолітками у безпечному середовищі.
Водночас законодавство Швеції надає українським учням права й інструменти для здобуття знань українською мовою, розвитку навичок з української мови, літератури, культури та історії через навчання рідною мовою. На учнів з України поширюються ті самі норми, що й для інших, які навчаються у шведських школах.
В Португалії навчалося 4100 українських учнів, більшість із них — у дошкільних та початкових школах.
7 травня 2022 року португальське державне телебачення розпочало програму «Домашнє навчання з Україною», метою якої є інтеграція громадян України в місцевий освітній простір.
Роль українських шкіл
Під час війни українські школи стали чимось більшим, ніж лише місцем для навчання. Вони стали осередком допомоги: тут облаштовували центри ночівлі, готували їжу для переселенців, залишали гуманітарні передачі. У школах почали — й продовжують досі! — плести маскувальні сітки. Думаю, на нас ще чекає переосмислення цінності й ролі шкіл у цій війні.