У селах майже вдвічі менше учнів мають доступ до дистанційного навчання, ніж у містах
31 серпня 2022 року Голова Державної служби якості освіти Руслан ГУРАК та експертка проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) Ольга СТРЕЛЮК презентували основні підсумки дослідження й поради для директора школи щодо організації дистанційного навчання, зокрема і під час воєнного стану.
Організація онлайн-навчання
Дослідження показало, що освітній процес в умовах дистанційного навчання недостатньо гнучкий та обмежений у видах діяльності.
Від 7% до 16% педагогів вказали, що учні/учениці самостійно опановували навчальний матеріал, частіше про це зазначали у селах, особливо у початковій школі. Щодня або кілька разів на тиждень 55% вчителів у селах та 47% у містах розміщували на спеціальному вебсервісі матеріали для самостійного опрацювання учнями базової та старшої школи.
На запитання «Що б ти хотів(-ла) змінити в організації дистанційного навчання у своїй школі?» учні відповідали, що їм не вистачає:
- пояснень від учителів замість самостійного опрацювання;
- презентацій навчального матеріалу, щоб краще зрозуміти тему уроку;
- часу пояснення нових тем.
Серед причин, чому діти не могли навчатися та/або самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, батьки найчастіше вказували на хворобу, відсутність інтернету та/або слабке його з’єднання.
У початковій школі 29% батьків зазначили, що діти не вчилися, бо самостійно не могли підключитися до онлайн-платформ, 20% – перебували у бабусі/дідуся, де немає відповідних умов для навчання, а 13% – бо не вміють вчитися самостійно.
Результати навчання учнів
«Дистанційка» вплинула на результати навчання учнів. І хоч з більшості навчальних предметів, на думку вчителів, результати не змінилися, однак це не стосується:
- математики (51% педагогів початкової школи у селі вказали на погіршення результатів, 42% – у місті, такої ж думки 61% вчителів базової школи у селі та 45% у місті, 66% вчителів старшої школи у селі та 45% у місті);
- іноземної мови (про погіршення вказують 56% вчителів початкової школи в селі і 33% вчителів у місті, 59% вчителів базової та старшої школи у селі та 39% у місті);
- хімії (54% вчителів базової школи відзначають погіршення результатів навчання учнів у селі та 39% у місті, про це ж кажуть 63% педагогів старшої школи в селі та 38% у місті).
Погіршилися, на думку вчителів, результати навчання учнів також і з української мови, фізики та астрономії.
Серед чинників, які негативно впливають на результати навчання учнів/учениць в умовах дистанційного навчання, вчителі насамперед називають відсутність «живого спілкування»: 73% вчителів про це зазначили у містах та 78% у селах – для початкової школи, та 61% і 57% відповідно – для базової та старшої.
Невміння учнів самостійно вчитися більше виявляють таку проблему вчителі у базовій і старшій школі у містах (67%), ніж у селах (53%), для початкової школи цей показник у місті та селі 61%.
Найменше педагогів причиною зниження результатів навчання учнів/учениць вбачають в особливостях виконання своїх професійних обов’язків, як-от:
- брак зворотного зв’язку щодо навчального поступу учня/учениці;
- відсутність відповідних навичок роботи з технологіями дистанційного навчання;
- використання різних електронних платформ та каналів зв’язку з учнями/ученицями.
Технічне забезпечення учасників освітнього процесу
Дослідження виявило, що не всі вчителі забезпечені технікою та швидкісним інтернетом для проведення дистанційного навчання.
Педагоги початкової школи ліпше забезпечені робочими комп’ютерами/ноутбуками (85% у містах та 87% у селах), ніж їхні колеги у базовій та старшій школі (67% у містах та 52% у селах).
8% учителів початкової школи, 14% базової та старшої у містах і 10% та 23% у селах відповідно зазначають, що відсутність техніки не дає змоги ефективно застосовувати технології дистанційного навчання.
Не менше, ніж третина учнів/учениць у селах не має засобів для навчання онлайн. Учні початкової школи у селах рідше мають власні засоби для навчання (смартфон чи ноутбук/комп’ютер), ніж базової та старшої.
За даними опитування батьків учнів/учениць, 39% молодших школярів та 29% старшокласників користуються гаджетами спільно з батьками та/або братами/сестрами. Найпопулярнішим засобом дистанційного навчання для 93% старшокласників є смартфон, для 64% – комп’ютер/ноутбук.
Дослідження проведене Державною службою якості освіти України у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», яка впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.
Для дослідження застосовано метод онлайн-анкетування учнів старшої школи, батьків учнів початкової та базової/старшої школи, вчителів початкової та базової/старшої школи, керівників закладів освіти. Опитуванням протягом 18-24 лютого 2022 року охоплено 6581 респондент із 60-ти закладів освіти (1112 учнів, 1540 батьків учнів початкової школи, 1984 батьків базової та старшої школи, 595 вчителів початкової школи, 1298 вчителів базової та старшої школи, 52 керівники закладів освіти).
Методологія та рецензування інструментів відбувалося у співпраці з соціологічною агенцією Vox Populi.
31 серпня 2022 року Голова Державної служби якості освіти Руслан ГУРАК та експертка проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) Ольга СТРЕЛЮК презентували основні підсумки дослідження й поради для директора школи щодо організації дистанційного навчання, зокрема і під час воєнного стану.
Організація онлайн-навчання
Дослідження показало, що освітній процес в умовах дистанційного навчання недостатньо гнучкий та обмежений у видах діяльності.
Від 7% до 16% педагогів вказали, що учні/учениці самостійно опановували навчальний матеріал, частіше про це зазначали у селах, особливо у початковій школі. Щодня або кілька разів на тиждень 55% вчителів у селах та 47% у містах розміщували на спеціальному вебсервісі матеріали для самостійного опрацювання учнями базової та старшої школи.
На запитання «Що б ти хотів(-ла) змінити в організації дистанційного навчання у своїй школі?» учні відповідали, що їм не вистачає:
- пояснень від учителів замість самостійного опрацювання;
- презентацій навчального матеріалу, щоб краще зрозуміти тему уроку;
- часу пояснення нових тем.
Серед причин, чому діти не могли навчатися та/або самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, батьки найчастіше вказували на хворобу, відсутність інтернету та/або слабке його з’єднання.
У початковій школі 29% батьків зазначили, що діти не вчилися, бо самостійно не могли підключитися до онлайн-платформ, 20% – перебували у бабусі/дідуся, де немає відповідних умов для навчання, а 13% – бо не вміють вчитися самостійно.
Результати навчання учнів
«Дистанційка» вплинула на результати навчання учнів. І хоч з більшості навчальних предметів, на думку вчителів, результати не змінилися, однак це не стосується:
- математики (51% педагогів початкової школи у селі вказали на погіршення результатів, 42% – у місті, такої ж думки 61% вчителів базової школи у селі та 45% у місті, 66% вчителів старшої школи у селі та 45% у місті);
- іноземної мови (про погіршення вказують 56% вчителів початкової школи в селі і 33% вчителів у місті, 59% вчителів базової та старшої школи у селі та 39% у місті);
- хімії (54% вчителів базової школи відзначають погіршення результатів навчання учнів у селі та 39% у місті, про це ж кажуть 63% педагогів старшої школи в селі та 38% у місті).
Погіршилися, на думку вчителів, результати навчання учнів також і з української мови, фізики та астрономії.
Серед чинників, які негативно впливають на результати навчання учнів/учениць в умовах дистанційного навчання, вчителі насамперед називають відсутність «живого спілкування»: 73% вчителів про це зазначили у містах та 78% у селах – для початкової школи, та 61% і 57% відповідно – для базової та старшої.
Невміння учнів самостійно вчитися більше виявляють таку проблему вчителі у базовій і старшій школі у містах (67%), ніж у селах (53%), для початкової школи цей показник у місті та селі 61%.
Найменше педагогів причиною зниження результатів навчання учнів/учениць вбачають в особливостях виконання своїх професійних обов’язків, як-от:
- брак зворотного зв’язку щодо навчального поступу учня/учениці;
- відсутність відповідних навичок роботи з технологіями дистанційного навчання;
- використання різних електронних платформ та каналів зв’язку з учнями/ученицями.
Технічне забезпечення учасників освітнього процесу
Дослідження виявило, що не всі вчителі забезпечені технікою та швидкісним інтернетом для проведення дистанційного навчання.
Педагоги початкової школи ліпше забезпечені робочими комп’ютерами/ноутбуками (85% у містах та 87% у селах), ніж їхні колеги у базовій та старшій школі (67% у містах та 52% у селах).
8% учителів початкової школи, 14% базової та старшої у містах і 10% та 23% у селах відповідно зазначають, що відсутність техніки не дає змоги ефективно застосовувати технології дистанційного навчання.
Не менше, ніж третина учнів/учениць у селах не має засобів для навчання онлайн. Учні початкової школи у селах рідше мають власні засоби для навчання (смартфон чи ноутбук/комп’ютер), ніж базової та старшої.
За даними опитування батьків учнів/учениць, 39% молодших школярів та 29% старшокласників користуються гаджетами спільно з батьками та/або братами/сестрами. Найпопулярнішим засобом дистанційного навчання для 93% старшокласників є смартфон, для 64% – комп’ютер/ноутбук.
Дослідження проведене Державною службою якості освіти України у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», яка впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.
Для дослідження застосовано метод онлайн-анкетування учнів старшої школи, батьків учнів початкової та базової/старшої школи, вчителів початкової та базової/старшої школи, керівників закладів освіти. Опитуванням протягом 18-24 лютого 2022 року охоплено 6581 респондент із 60-ти закладів освіти (1112 учнів, 1540 батьків учнів початкової школи, 1984 батьків базової та старшої школи, 595 вчителів початкової школи, 1298 вчителів базової та старшої школи, 52 керівники закладів освіти).
Методологія та рецензування інструментів відбувалося у співпраці з соціологічною агенцією Vox Populi.