• Головна /
  • Пресцентр /
  • Третина учнів в умовах війни не мали постійного доступу до навчання — результати дослідження

Третина учнів в умовах війни не мали постійного доступу до навчання — результати дослідження

Результати дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році
30% учнів/учениць не мали постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни, причому на Півдні України ця цифра сягала 40%. Такими є результати дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році, проведеного Державною службою якості освіти України за підтримки проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe).

«Розвиток освіти прогнозується на десятиліття наперед. І особливо зараз, в умовах повномасштабної війни, наша країна має чітко розуміти, яким буде світ, аби відповідно реагувати і розробляти освітні стратегії на глобальному й локальному рівнях. Втім, є ще один, чи не найкритичніший, виклик, — це людський ресурс… Щоб ефективно працювати з усіма викликами, які постали перед освітою, необхідно отримувати вичерпні та об’єктивні аналітичні дані», — зауважив Оксен ЛІСОВИЙ, Міністр освіти і науки України, у вступному слові під час презентації дослідження.

«Пандемія, а тепер війна спричинили зміни в організації освітнього процесу. Дистанційне навчання, повітряні тривоги, відключення електроенергії, відсутність зв’язку — все це, безумовно, вплинуло на загальну середню освіту. Сьогодні ми бачимо, що війна призвела до втрат у результатах навчання учнів і, відповідно, — у якості освіти. Це дослідження нам допомогло виявити чинники цих втрат і виробити рекомендації щодо плану дій з боку держави, громади та безпосередньо школи, аби подолати ці втрати», — зазначив Голова Державної служби якості освіти Руслан ГУРАК.

Обмежений доступ до освітнього процесу

З огляду на постійну загрозу безпеці учасників освітнього процесу в першому півріччі 2022/2023 навчального року не вдалося відновити очне навчання у повному обсязі: 15% закладів освіти працювали очно, 33% — дистанційно, 51% — змішано. На Сході та Півдні України переважало дистанційне навчання.

При цьому третина дітей в умовах війни не мали повноцінного доступу до освітнього процесу. Ситуація з доступом до освіти в містах краща, ніж у селах. Але з числа дітей із малозабезпечених сімей у містах 32% та майже половина (46%) у селах не мали доступу до освітнього процесу. Серед внутрішньо переміщених доступ до навчання мали 86% дітей у містах та 80% у селах.

Обмежений доступ до освітнього процесу

Недостатня гнучкість в організації освітнього процесу

Ключовими викликами в умовах війни вчителі назвали:

  • нестабільні умови навчання;
  • обмеженість способів організації навчально-пізнавальної діяльності;
  • зниження мотивації та нестабільний психоемоційний стан учнів/учениць та вчителів.

Втім, і самі педагоги й керівництво шкіл не завжди проявляли гнучкість та адаптивність, плануючи освітній процес:

  • третина директорів у містах та половина у селах не змінювали розкладу занять при змінах режимів навчання;
  • 40% педагогів у містах та 44% у селах не вносили змін до календарно-тематичного планування при переході від дистанційного до очного режиму навчання і навпаки.

Втрати у навчальному часі

Директори шкіл не зафіксували втрати у навчальному часі. За результатами дослідження, не менше 92% шкіл постійно здійснювали освітній процес (в синхронному та/або асинхронному режимах), а учні/учениці могли долучатися до нього. Однак лише 40% батьків зазначили, що їхні діти постійно вчилися. Причому на Заході України цей відсоток найнижчий: про те, що їхні діти постійно вчилися, вказало 32% батьків учнів/учениць початкової школи, тоді як на Сході — 50%.

Втрати у навчальному часі

Зміни у контингенті учнів та вчителів

Найбільші переміщення учнів відбулися на Сході та Півдні країни. Зі Сходу в інші населені пункти України переїхали 27% учнів/учениць початкової школи та 23% базової і старшої. За кордон виїхали 16% та 14% здобувачів освіти відповідно. З Півдня в інші населені пункти України перемістилися 16% учнів/учениць початкової школи та 14% базової і старшої, за кордон — 17% та 14% відповідно.

Серед учителів лише у 45% шкіл не було змін у педагогічному складі закладу. Найбільше — на Півночі, де лише 30% керівників вказали, що змін у педагогічному складі не було. Серед причин — звільнення за власним бажанням (40%), призов на військову службу (21%), неоплачувана відпустка (14%) та призупинення трудового договору (9%).

Втрати у матеріально-технічному забезпеченні

Лише половина учнів мали комп’ютер/ноутбук/планшет, 74% учнів використовували для навчання смартфони. Учні/учениці початкової школи меншою мірою забезпечені технікою для навчання: про наявність у дітей смартфона зазначили 48% батьків, комп’ютера/ноутбука/планшета — 39%.

40% батьків учнів/учениць початкової школи та 23% батьків учнів/учениць базової та старшої школи зазначили, що дитина має один гаджет, який ділить з іншими членами сім’ї.

Серед педагогів, попри війну, кількість учителів, які забезпечені робочим комп’ютером, зросла порівняно з 2021/2022 навчальним роком. У селах робочі комп’ютери мають 71% вчителів, а в містах 76%. Втім досі 25% педагогів не забезпечені робочим комп’ютером, а 20 % — доступом до інтернету в школі. За словами вчителів, ця потреба компенсується наявністю особистого комп’ютера (мають не менше 90% педагогів) та можливістю працювати віддалено (вдома забезпечені інтернетом не менше 91% вчителів).

Зміни у психологічному стані учасників освітнього процесу

За останній рік в умовах війни психологічний стан учнів погіршився. Майже вдвічі, порівняно з початком лютого 2022 року, збільшилася кількість дітей, які почуваються тривожно, напружено, у півтора рази більше дітей вказували на відчуття втоми.

На 20% зменшилася кількість дітей, які почуваються в безпеці, спокійно, енергійно та щасливими.

Зміни в результатах навчання

Зміна форми навчання, перехід на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) вплинули на результати навчання учнів/учениць.

За спостереженнями вчителів початкових класів, погіршилися результати навчання дітей з української мови, іноземної мови, математики, літературного читання. При цьому у селах про погіршення результатів навчання учнів зазначає більше вчителів, ніж у містах. Про зниження успішності учнів з української мови у селах вказують 57% педагогів, у містах — 44%, з іноземної мови — 52% та 47% відповідно, з математики — 45% та 40%, з інформатики – 37% та 25%.

Оксен Лісовий Руслан Гурак
Іван Юрійчук Юлія Гришина
Сергій Колебошин Ганна Новосад

Про дослідження

Дослідження проведене у грудні 2022 – січні 2023 років Державною службою якості освіти України за підтримки проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується кампанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.

Методом онлайн-анкетування охоплено вибірку зі 150 шкіл з усіх областей України. У дослідженні взяли участь 150 директорів шкіл, 6532 вчителів, 10 899 батьків учнів початкової, базової та старшої школи та 4324 учнів (переважно десятикласники).

Третина учнів в умовах війни не мали постійного доступу до навчання — результати дослідження
Результати дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році
30% учнів/учениць не мали постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни, причому на Півдні України ця цифра сягала 40%. Такими є результати дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році, проведеного Державною службою якості освіти України за підтримки проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe).

«Розвиток освіти прогнозується на десятиліття наперед. І особливо зараз, в умовах повномасштабної війни, наша країна має чітко розуміти, яким буде світ, аби відповідно реагувати і розробляти освітні стратегії на глобальному й локальному рівнях. Втім, є ще один, чи не найкритичніший, виклик, — це людський ресурс… Щоб ефективно працювати з усіма викликами, які постали перед освітою, необхідно отримувати вичерпні та об’єктивні аналітичні дані», — зауважив Оксен ЛІСОВИЙ, Міністр освіти і науки України, у вступному слові під час презентації дослідження.

«Пандемія, а тепер війна спричинили зміни в організації освітнього процесу. Дистанційне навчання, повітряні тривоги, відключення електроенергії, відсутність зв’язку — все це, безумовно, вплинуло на загальну середню освіту. Сьогодні ми бачимо, що війна призвела до втрат у результатах навчання учнів і, відповідно, — у якості освіти. Це дослідження нам допомогло виявити чинники цих втрат і виробити рекомендації щодо плану дій з боку держави, громади та безпосередньо школи, аби подолати ці втрати», — зазначив Голова Державної служби якості освіти Руслан ГУРАК.

Обмежений доступ до освітнього процесу

З огляду на постійну загрозу безпеці учасників освітнього процесу в першому півріччі 2022/2023 навчального року не вдалося відновити очне навчання у повному обсязі: 15% закладів освіти працювали очно, 33% — дистанційно, 51% — змішано. На Сході та Півдні України переважало дистанційне навчання.

При цьому третина дітей в умовах війни не мали повноцінного доступу до освітнього процесу. Ситуація з доступом до освіти в містах краща, ніж у селах. Але з числа дітей із малозабезпечених сімей у містах 32% та майже половина (46%) у селах не мали доступу до освітнього процесу. Серед внутрішньо переміщених доступ до навчання мали 86% дітей у містах та 80% у селах.

Обмежений доступ до освітнього процесу

Недостатня гнучкість в організації освітнього процесу

Ключовими викликами в умовах війни вчителі назвали:

  • нестабільні умови навчання;
  • обмеженість способів організації навчально-пізнавальної діяльності;
  • зниження мотивації та нестабільний психоемоційний стан учнів/учениць та вчителів.

Втім, і самі педагоги й керівництво шкіл не завжди проявляли гнучкість та адаптивність, плануючи освітній процес:

  • третина директорів у містах та половина у селах не змінювали розкладу занять при змінах режимів навчання;
  • 40% педагогів у містах та 44% у селах не вносили змін до календарно-тематичного планування при переході від дистанційного до очного режиму навчання і навпаки.

Втрати у навчальному часі

Директори шкіл не зафіксували втрати у навчальному часі. За результатами дослідження, не менше 92% шкіл постійно здійснювали освітній процес (в синхронному та/або асинхронному режимах), а учні/учениці могли долучатися до нього. Однак лише 40% батьків зазначили, що їхні діти постійно вчилися. Причому на Заході України цей відсоток найнижчий: про те, що їхні діти постійно вчилися, вказало 32% батьків учнів/учениць початкової школи, тоді як на Сході — 50%.

Втрати у навчальному часі

Зміни у контингенті учнів та вчителів

Найбільші переміщення учнів відбулися на Сході та Півдні країни. Зі Сходу в інші населені пункти України переїхали 27% учнів/учениць початкової школи та 23% базової і старшої. За кордон виїхали 16% та 14% здобувачів освіти відповідно. З Півдня в інші населені пункти України перемістилися 16% учнів/учениць початкової школи та 14% базової і старшої, за кордон — 17% та 14% відповідно.

Серед учителів лише у 45% шкіл не було змін у педагогічному складі закладу. Найбільше — на Півночі, де лише 30% керівників вказали, що змін у педагогічному складі не було. Серед причин — звільнення за власним бажанням (40%), призов на військову службу (21%), неоплачувана відпустка (14%) та призупинення трудового договору (9%).

Втрати у матеріально-технічному забезпеченні

Лише половина учнів мали комп’ютер/ноутбук/планшет, 74% учнів використовували для навчання смартфони. Учні/учениці початкової школи меншою мірою забезпечені технікою для навчання: про наявність у дітей смартфона зазначили 48% батьків, комп’ютера/ноутбука/планшета — 39%.

40% батьків учнів/учениць початкової школи та 23% батьків учнів/учениць базової та старшої школи зазначили, що дитина має один гаджет, який ділить з іншими членами сім’ї.

Серед педагогів, попри війну, кількість учителів, які забезпечені робочим комп’ютером, зросла порівняно з 2021/2022 навчальним роком. У селах робочі комп’ютери мають 71% вчителів, а в містах 76%. Втім досі 25% педагогів не забезпечені робочим комп’ютером, а 20 % — доступом до інтернету в школі. За словами вчителів, ця потреба компенсується наявністю особистого комп’ютера (мають не менше 90% педагогів) та можливістю працювати віддалено (вдома забезпечені інтернетом не менше 91% вчителів).

Зміни у психологічному стані учасників освітнього процесу

За останній рік в умовах війни психологічний стан учнів погіршився. Майже вдвічі, порівняно з початком лютого 2022 року, збільшилася кількість дітей, які почуваються тривожно, напружено, у півтора рази більше дітей вказували на відчуття втоми.

На 20% зменшилася кількість дітей, які почуваються в безпеці, спокійно, енергійно та щасливими.

Зміни в результатах навчання

Зміна форми навчання, перехід на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) вплинули на результати навчання учнів/учениць.

За спостереженнями вчителів початкових класів, погіршилися результати навчання дітей з української мови, іноземної мови, математики, літературного читання. При цьому у селах про погіршення результатів навчання учнів зазначає більше вчителів, ніж у містах. Про зниження успішності учнів з української мови у селах вказують 57% педагогів, у містах — 44%, з іноземної мови — 52% та 47% відповідно, з математики — 45% та 40%, з інформатики – 37% та 25%.

Оксен Лісовий Руслан Гурак
Іван Юрійчук Юлія Гришина
Сергій Колебошин Ганна Новосад

Про дослідження

Дослідження проведене у грудні 2022 – січні 2023 років Державною службою якості освіти України за підтримки проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується кампанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.

Методом онлайн-анкетування охоплено вибірку зі 150 шкіл з усіх областей України. У дослідженні взяли участь 150 директорів шкіл, 6532 вчителів, 10 899 батьків учнів початкової, базової та старшої школи та 4324 учнів (переважно десятикласники).