Тестування учнів 6-х і 8-х класів з української мови та математики: результати ІІ етапу моніторингового дослідження

Шестикласники продемонстрували незначне покращення в результатах навчання і з математики, і з української мови. Одначе серед восьмикласників спостережено зниження середніх результатів у тестуванні, особливо з математики. Такими є висновки ІІ етапу загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану, яке Державна служба якості освіти України провела у травні 2024 року методом тестування учнів 6-х і 8-х класів з української мови та математики.
«На другому році дослідження очікували відстежити ймовірні зміни в результатах навчання українського учнівства. Втім з’ясувалося, що тести виконані майже так само, як минулоріч, — на “середньому” рівні. Хоча є деякі тенденції й до зростання. Знову підтверджено прямий зв’язок між якістю викладання навчального предмета й успішністю учнів та учениць, як і те, що в умовах повномасштабної війни вчителі змогли забезпечити освітній процес так, щоб діти не втратили мотивації та снаги до навчання», — зазначив Руслан ГУРАК, Голова Державної служби якості освіти України.
«Ми зараз фундаментально переглядаємо роботу з даними та цифровізуємо освіту. Важливо, щоб ті дані, які ми використовуємо в своїх управлінських рішеннях, відображали реальний стан справ. Я хочу подякувати усій команді, яка займалася проведенням цього моніторингу. Сьогодні такі дослідження є надзвичайно важливими», — повідомив Оксен ЛІСОВИЙ, Міністр освіти і науки України.
Цьогоріч зросла частка шестикласників, які виконали тести на достатньому рівні (супроти середнього). Імовірно, одна з причин цього — очне навчання (частка дистанційного формату зменшилася з 39% до 24% відносно попереднього навчального року).
Очевидно, що зміни у форматі навчання — повернення до очного навчання — позитивно вплинули на результати. Учні й учениці, які продовжували навчатися дистанційно чи в змішаному форматі, продемонстрували зниження показників.
Забезпеченість ресурсами для навчання та підтримка з боку вчителів є критично важливими для успішності учнів і учениць. Тож укотре підтверджується необхідність інвестицій в освітню інфраструктуру та підвищення кваліфікації педагогів.
«Стійкість освітньої системи України, зокрема самовідданість педагогів, які продовжують навчати дітей попри виклики війни, вражає, — зазначила Еммануель АБРІУ в. о. заступниці Голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні з програмної діяльності. — Поступове повернення до очного навчання уже демонструє позитивні, хоча й ще помірні результати. Окрім подолання освітніх втрат, школи відіграють важливу роль у всебічному розвитку дітей, допомагаючи їм краще справлятися з психологічними стресами, спричиненими війною».
Незважаючи на загальну тенденцію до вирівнювання результатів тестування, регіональні диспропорції залишаються суттєвими. Учнівство Києва демонструє стабільно високі результати, тоді як результати в східних і північних регіонах показують тенденцію до зниження. Це підкреслює необхідність стратегічних рішень для освіти в більш вразливих регіонах.
Учні та учениці так само, як і минулоріч, менш успішно впоралися із завданнями когнітивних вимірів «Застосування» і «Міркування». Уже традиційно діти міських шкіл показали вищі результати, аніж їхні однолітки з сільської місцевості. Сприяють успішності краще володіння ІТ-навичками і практика самонавчання.
«Наш час показав однозначно, що школа це не тільки стіни. Людина зі спроможністю, суб’єктна людина ефективніша, ніж людина з набутими, але насправді тимчасовими, знаннями. Презентовані результати — це більше оцінка системі освіти, тому, що вона робить з дітьми. Тому важливо не зупинитися, а піти далі з аналізом отриманих даних, визначити, за що саме відповідальна держава, а за що школа. Бо освіта не змінюється тільки з верхів. Бодай на рівні громади можна зробити до 80-90% зусиль для покращення освіти», — зауважив Олександр САВРУК, декан Києво-Могилянської бізнес-школи.
Оскільки загальні висновки вказують на незначні, хоч і позитивні, зміни, актуальною залишається потреба в пошуку та застосуванні нових стратегій навчання, зокрема, задля інтеграції нових технологій, формування позитивного ставлення до навчання і спонукання залученості до освітнього процесу.
Дослідження проведене завдяки підтримці Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та фінансуванню Глобального партнерства в галузі освіти (GPE), а також Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку (BMZ) через Німецький банк розвитку (KFW).
Довідково:
До репрезентативної вибірки увійшло 225 закладів загальної середньої освіти — 164 з міської та 61 з сільської місцевостей. Для аналізу враховано результати тестів 4579 шестикласників і 4463 восьмикласників з математики та 4448 шестикласників і 4415 восьмикласників з української мови і літератури.
Третій, фінальний, етап загальнодержавного моніторингового дослідження планується провести у травні 2025 року. Очікується, що така системність дасть змогу виокремити ключові тенденції в загальній середній освіті за умов нестабільного освітнього процесу та оперативно реагувати на виявлені виклики.

Шестикласники продемонстрували незначне покращення в результатах навчання і з математики, і з української мови. Одначе серед восьмикласників спостережено зниження середніх результатів у тестуванні, особливо з математики. Такими є висновки ІІ етапу загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану, яке Державна служба якості освіти України провела у травні 2024 року методом тестування учнів 6-х і 8-х класів з української мови та математики.
«На другому році дослідження очікували відстежити ймовірні зміни в результатах навчання українського учнівства. Втім з’ясувалося, що тести виконані майже так само, як минулоріч, — на “середньому” рівні. Хоча є деякі тенденції й до зростання. Знову підтверджено прямий зв’язок між якістю викладання навчального предмета й успішністю учнів та учениць, як і те, що в умовах повномасштабної війни вчителі змогли забезпечити освітній процес так, щоб діти не втратили мотивації та снаги до навчання», — зазначив Руслан ГУРАК, Голова Державної служби якості освіти України.
«Ми зараз фундаментально переглядаємо роботу з даними та цифровізуємо освіту. Важливо, щоб ті дані, які ми використовуємо в своїх управлінських рішеннях, відображали реальний стан справ. Я хочу подякувати усій команді, яка займалася проведенням цього моніторингу. Сьогодні такі дослідження є надзвичайно важливими», — повідомив Оксен ЛІСОВИЙ, Міністр освіти і науки України.
Цьогоріч зросла частка шестикласників, які виконали тести на достатньому рівні (супроти середнього). Імовірно, одна з причин цього — очне навчання (частка дистанційного формату зменшилася з 39% до 24% відносно попереднього навчального року).
Очевидно, що зміни у форматі навчання — повернення до очного навчання — позитивно вплинули на результати. Учні й учениці, які продовжували навчатися дистанційно чи в змішаному форматі, продемонстрували зниження показників.
Забезпеченість ресурсами для навчання та підтримка з боку вчителів є критично важливими для успішності учнів і учениць. Тож укотре підтверджується необхідність інвестицій в освітню інфраструктуру та підвищення кваліфікації педагогів.
«Стійкість освітньої системи України, зокрема самовідданість педагогів, які продовжують навчати дітей попри виклики війни, вражає, — зазначила Еммануель АБРІУ в. о. заступниці Голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні з програмної діяльності. — Поступове повернення до очного навчання уже демонструє позитивні, хоча й ще помірні результати. Окрім подолання освітніх втрат, школи відіграють важливу роль у всебічному розвитку дітей, допомагаючи їм краще справлятися з психологічними стресами, спричиненими війною».
Незважаючи на загальну тенденцію до вирівнювання результатів тестування, регіональні диспропорції залишаються суттєвими. Учнівство Києва демонструє стабільно високі результати, тоді як результати в східних і північних регіонах показують тенденцію до зниження. Це підкреслює необхідність стратегічних рішень для освіти в більш вразливих регіонах.
Учні та учениці так само, як і минулоріч, менш успішно впоралися із завданнями когнітивних вимірів «Застосування» і «Міркування». Уже традиційно діти міських шкіл показали вищі результати, аніж їхні однолітки з сільської місцевості. Сприяють успішності краще володіння ІТ-навичками і практика самонавчання.
«Наш час показав однозначно, що школа це не тільки стіни. Людина зі спроможністю, суб’єктна людина ефективніша, ніж людина з набутими, але насправді тимчасовими, знаннями. Презентовані результати — це більше оцінка системі освіти, тому, що вона робить з дітьми. Тому важливо не зупинитися, а піти далі з аналізом отриманих даних, визначити, за що саме відповідальна держава, а за що школа. Бо освіта не змінюється тільки з верхів. Бодай на рівні громади можна зробити до 80-90% зусиль для покращення освіти», — зауважив Олександр САВРУК, декан Києво-Могилянської бізнес-школи.
Оскільки загальні висновки вказують на незначні, хоч і позитивні, зміни, актуальною залишається потреба в пошуку та застосуванні нових стратегій навчання, зокрема, задля інтеграції нових технологій, формування позитивного ставлення до навчання і спонукання залученості до освітнього процесу.
Дослідження проведене завдяки підтримці Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та фінансуванню Глобального партнерства в галузі освіти (GPE), а також Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку (BMZ) через Німецький банк розвитку (KFW).
Довідково:
До репрезентативної вибірки увійшло 225 закладів загальної середньої освіти — 164 з міської та 61 з сільської місцевостей. Для аналізу враховано результати тестів 4579 шестикласників і 4463 восьмикласників з математики та 4448 шестикласників і 4415 восьмикласників з української мови і літератури.
Третій, фінальний, етап загальнодержавного моніторингового дослідження планується провести у травні 2025 року. Очікується, що така системність дасть змогу виокремити ключові тенденції в загальній середній освіті за умов нестабільного освітнього процесу та оперативно реагувати на виявлені виклики.