Презентовано перший том національного звіту за міжнародним Дослідженням соціально-емоційних навичок 2022-2024 (ДоСЕН)
На початку виступу Руслан ГУРАК зауважив, що такі компетенції як знання, навички та наскрізні навички в Україні є з 2006 року, а у Законі України «Про освіту», прийнятому у 2017 році, сформовано поняття «компетентності» та «методики компетентнісного навчання» та передбачено наскрізні уміння, м’які навички, критичне мислення, творчість, ініціативність, оцінка ризику, вміння розв’язувати проблеми, приймати рішення та конструктивно керувати емоціями. 2018 року Європейський Парламент видав рекомендації про компетенції та знання, які стали основою. Відтак, соціально-емоційні навички є визначальними у розвитку особистості та самореалізації учнівства.
«В умовах війни ми не можемо бути такими, як були до війни, і дослідження соціально-емоційних навичок може стати тією точкою, яка дозволить «перевернути світ». Дослідження соціально-емоційних навичок потрібне, щоби привернути увагу до питання соціально-емоційного навчання. ДоСЕН дозволить зробити висновки про освітнє середовище, ключові компетентності, чинники й фактори, які впливають на організацію освітнього процесу», – наголосив очільник Служби.
У дослідженні взяли участь майже п’ять тисяч 10-річних та 15-річних учнів/учениць, їх батьки, вчителі, адміністрації закладів освіти, які представили 196 закладів освіти із 19 регіонів України, а збір даних відбувався з використанням опитувальника й анкети, що допомогло встановити взаємозв’язок між соціально-емоційними навичками у різних аспектах життя учнів/учениць.
Найкраще результати ДоСЕН розкриваються на п’ятьох дистанціях: вікові, гендерні, ті, що пов’язані з передумовами для навчання, дистанції щодо здоров’я і благополуччя й розриви в освітніх результатах та кар’єрних перспективах. Відтак, виокремлюючи вікові особливості, результати дослідження свідчать, що вікова дистанція 10-річних та 15-річних учнів/учениць у розвитку соціально-емоційних навичок є значно меншою, ніж у середньому в країнах і місцевостях ДоСЕН. Однак, серед українського учнівства помітною є різниця у розвитку навичок мотивації досягати, довіри, оптимізму, що є більш розвиненими в 10-річного учнівства. Натомість навички співпереживання, толерантність, відповідальність – у 15-річних.
На думку опитаних, деякі навички розвинені краще у хлопців (стресостійкість, контроль над емоціями, енергійність), за іншими – перевага за дівчатами (співпереживання, толерантність, мотивацію досягати) і відмічено, що із дорослішанням такі гендерні дистанції стають більшими, і переважно на користь хлопців. А порівнюючи вплив несприятливих передумов для навчання в Україні, то і 10-річне, і 15-річне учнівство заявляє про гіршу розвиненість майже всіх соціально-емоційних навичок, ніж їхні однолітки з більш сприятливими передумовами. До того ж найбільші різниці в розвитку навичок за сприятливістю чи несприятливістю передумов для навчання в Україні виявлено в 15-річного учнівства.
Дослідження показало, що в Україні більш знаковими є дистанції щодо здоров’я і благополуччя у порівнянні з іншими країнами, де проходило ДоСЕН. Так, українські діти краще піклуються про своє здоров’я та мають найнижчий рівень навчальної тривожності, а також один із кращих у світі показників стійкості (на рівні 12%), що говорить про кращу розвиненість багатьох соціально-емоційних навичок.
Спільною для світу та України виявилася тенденція, що більш розвинені навички ведуть до кращих академічних результатів. Допитливі люди з більшою імовірністю будуть долати труднощі, оскільки їхня внутрішня мотивація до розуміння та здійснення відкриттів тримає їх зосередженими й зацікавленими. Це підтверджує і дослідження PISA-2022, згідно з яким у понад 50 країнах учнівство з більш розвиненими допитливістю та наполегливістю має в середньому на 11 балів вищі результати з математики, ніж учнівство, якому ці навички менш характерні.
За результатами ДоСЕН прогулювання та запізнення на заняття теж впливають на освітні результати, адже у таких випадках навчальний час не використовується сповна. Ці показники в Україні вищі за середні порівняно із країнами та місцевостями, що беруть участь у ДоСЕН, але не є найвищими (що можна пояснити воєнними діями).
Стосовно амбіцій 15-річного учнівства щодо вищої освіти та кар’єри, то результати дослідження показали, що в України ці показники є дещо меншими, ніж у середньому по ДоСЕН, а про бажання здобути вищу освіту повідомили 79 % опитаних і лиш 49 % з них заявили про амбіції мати у 30 років певну керівну посаду або роботу. Більш амбітними у цих питаннях є дівчата й ті, хто мають сприятливі передумови для навчання.
За першими результатами ДоСЕН-2023 в Україні помітно, що соціально-емоційні навички позитивно впливають на здоров’я і благополуччя, стосунки з іншими, задоволеність життям, а також покращують освітні результати, відкривають кар’єрні перспективи до того ж є ресурсом для скорочення нерівності у досягненні важливих життєвих результатів та допомагають на вищих освітніх рівнях.
На початку виступу Руслан ГУРАК зауважив, що такі компетенції як знання, навички та наскрізні навички в Україні є з 2006 року, а у Законі України «Про освіту», прийнятому у 2017 році, сформовано поняття «компетентності» та «методики компетентнісного навчання» та передбачено наскрізні уміння, м’які навички, критичне мислення, творчість, ініціативність, оцінка ризику, вміння розв’язувати проблеми, приймати рішення та конструктивно керувати емоціями. 2018 року Європейський Парламент видав рекомендації про компетенції та знання, які стали основою. Відтак, соціально-емоційні навички є визначальними у розвитку особистості та самореалізації учнівства.
«В умовах війни ми не можемо бути такими, як були до війни, і дослідження соціально-емоційних навичок може стати тією точкою, яка дозволить «перевернути світ». Дослідження соціально-емоційних навичок потрібне, щоби привернути увагу до питання соціально-емоційного навчання. ДоСЕН дозволить зробити висновки про освітнє середовище, ключові компетентності, чинники й фактори, які впливають на організацію освітнього процесу», – наголосив очільник Служби.
У дослідженні взяли участь майже п’ять тисяч 10-річних та 15-річних учнів/учениць, їх батьки, вчителі, адміністрації закладів освіти, які представили 196 закладів освіти із 19 регіонів України, а збір даних відбувався з використанням опитувальника й анкети, що допомогло встановити взаємозв’язок між соціально-емоційними навичками у різних аспектах життя учнів/учениць.
Найкраще результати ДоСЕН розкриваються на п’ятьох дистанціях: вікові, гендерні, ті, що пов’язані з передумовами для навчання, дистанції щодо здоров’я і благополуччя й розриви в освітніх результатах та кар’єрних перспективах. Відтак, виокремлюючи вікові особливості, результати дослідження свідчать, що вікова дистанція 10-річних та 15-річних учнів/учениць у розвитку соціально-емоційних навичок є значно меншою, ніж у середньому в країнах і місцевостях ДоСЕН. Однак, серед українського учнівства помітною є різниця у розвитку навичок мотивації досягати, довіри, оптимізму, що є більш розвиненими в 10-річного учнівства. Натомість навички співпереживання, толерантність, відповідальність – у 15-річних.
На думку опитаних, деякі навички розвинені краще у хлопців (стресостійкість, контроль над емоціями, енергійність), за іншими – перевага за дівчатами (співпереживання, толерантність, мотивацію досягати) і відмічено, що із дорослішанням такі гендерні дистанції стають більшими, і переважно на користь хлопців. А порівнюючи вплив несприятливих передумов для навчання в Україні, то і 10-річне, і 15-річне учнівство заявляє про гіршу розвиненість майже всіх соціально-емоційних навичок, ніж їхні однолітки з більш сприятливими передумовами. До того ж найбільші різниці в розвитку навичок за сприятливістю чи несприятливістю передумов для навчання в Україні виявлено в 15-річного учнівства.
Дослідження показало, що в Україні більш знаковими є дистанції щодо здоров’я і благополуччя у порівнянні з іншими країнами, де проходило ДоСЕН. Так, українські діти краще піклуються про своє здоров’я та мають найнижчий рівень навчальної тривожності, а також один із кращих у світі показників стійкості (на рівні 12%), що говорить про кращу розвиненість багатьох соціально-емоційних навичок.
Спільною для світу та України виявилася тенденція, що більш розвинені навички ведуть до кращих академічних результатів. Допитливі люди з більшою імовірністю будуть долати труднощі, оскільки їхня внутрішня мотивація до розуміння та здійснення відкриттів тримає їх зосередженими й зацікавленими. Це підтверджує і дослідження PISA-2022, згідно з яким у понад 50 країнах учнівство з більш розвиненими допитливістю та наполегливістю має в середньому на 11 балів вищі результати з математики, ніж учнівство, якому ці навички менш характерні.
За результатами ДоСЕН прогулювання та запізнення на заняття теж впливають на освітні результати, адже у таких випадках навчальний час не використовується сповна. Ці показники в Україні вищі за середні порівняно із країнами та місцевостями, що беруть участь у ДоСЕН, але не є найвищими (що можна пояснити воєнними діями).
Стосовно амбіцій 15-річного учнівства щодо вищої освіти та кар’єри, то результати дослідження показали, що в України ці показники є дещо меншими, ніж у середньому по ДоСЕН, а про бажання здобути вищу освіту повідомили 79 % опитаних і лиш 49 % з них заявили про амбіції мати у 30 років певну керівну посаду або роботу. Більш амбітними у цих питаннях є дівчата й ті, хто мають сприятливі передумови для навчання.
За першими результатами ДоСЕН-2023 в Україні помітно, що соціально-емоційні навички позитивно впливають на здоров’я і благополуччя, стосунки з іншими, задоволеність життям, а також покращують освітні результати, відкривають кар’єрні перспективи до того ж є ресурсом для скорочення нерівності у досягненні важливих життєвих результатів та допомагають на вищих освітніх рівнях.