• Головна /
  • Пресцентр /
  • Консолідовані пропозиції з подолання освітніх втрат у загальній середній освіті

Консолідовані пропозиції з подолання освітніх втрат у загальній середній освіті

Консолідовані пропозиції з подолання освітніх втрат у загальній середній освіті
Державна служба якості освіти України сформулювала консолідовані пропозиції (рекомендації) щодо подолання освітніх втрат і забезпечення доступу до якісної освіти за підсумками ІІ етапу загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану (2024 рік).

Документ складено після представлення ключових результатів тестування учнів 6-х і 8-х класів та їх обговорення в макрорегіонах Захід (Львів, 22 жовтня), Північ (Чернігів, 24 жовтня), Схід (Дніпро, 31 жовтня), Центр (Вінниця, 5 листопада), Південь (Одеса, 7 листопада) і в межах Форуму якості освіти (14 листопада).

Ключові висновки ІІ етапу дослідження

Два роки поспіль переважна більшість учасників тестування продемонструвала результати середнього рівня. Та все ж серед шестикласників зросла частка тих, хто склав тести з математики й української мови на достатньому рівні. Натомість серед восьмикласників спостережене зниження середніх результатів, особливо з математики.

Виокремлено спільні чинники, що впливають на успішність виконання тестів учнями/ученицями 6-х і 8-х класів:

  • місце навчання — діти з міських шкіл показують вищі результати, ніж їхні ровесники із сільської місцевості;
  • володіння ІТ-навичками — діти, які ліпше володіють гаджетами та інтернетом, досягають вищих результатів;
  • методика викладання — зрозумілість пояснень учителя та його вимог сприяє успішності;
  • час на виконання домашніх завдань — діти, які витрачають на виконання домашніх завдань достатню кількість часу, демонструють вищі результати;
  • ставлення до навчального предмета — діти з позитивним ставленням до навчання та вірою у власні сили мають вищі результати;
  • позаурочна підтримка — діти, які мають змогу в разі виникнення проблем звернутися до вчителів, батьків або друзів, показують дещо кращі результати.

У результатах дослідження чітко окреслено основні виклики, з якими стикається освітня система України в складних умовах воєнного стану. Освітні втрати, емоційне вигорання педагогів, зниження мотивації серед здобувачів освіти, нерівномірність доступу до ресурсів та необхідність у психологічній підтримці учасників освітнього процесу стали центральними темами для обговорення.

На основі зібраних даних і практичного досвіду сформульовано низку пропозицій (рекомендацій), щоб підтримувати якісну організацію освітнього процесу, адаптацію до нових викликів і підтримку учнів та педагогів. Ці пропозиції охоплюють широкий спектр заходів: від оновлення нормативно-правової бази та забезпечення ресурсів до впровадження інноваційних програм психологічної підтримки й модернізації освітніх практик.

Особливу увагу приділено питанням підвищення кваліфікації педагогів, розвитку профорієнтації учнів та забезпечення умов для інклюзивної освіти. Важливо, щоб запропоновані кроки були реалізовані не лише на державному рівні, але й активно підтримувалися громадами та закладами освіти.

Рекомендації щодо подолання освітніх втрат і забезпечення доступу до якісної освіти

ОРГАНАМ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ:

  • визначити поняття «освітні втрати/розриви» на законодавчому рівні;
  • розробити стандартизований діагностичний інструментарій для оцінювання освітніх втрат;
  • забезпечити систематичне проведення загальнодержавного моніторингу результатів навчання;
  • продовжувати роботу з забезпечення здобувачів освіти сучасними цифровими засобами навчання;
  • передбачити фінансування вибіркових освітніх компонентів навчальних планів;
  • оновити нормативно-правову базу щодо поділу класу на групи при вивченні окремих предметів;
  • внести зміни до штатних нормативів закладів освіти;
  • виділити цільові субвенції для забезпечення безпеки в освітніх закладах;
  • розробити модулі підвищення кваліфікації вчителів щодо роботи з освітніми втратами;
  • адаптувати освітні програми для підготовки педагогічних кадрів;
  • збільшити кількість годин педагогічної практики для студентів;
  • регламентувати порядок «відпрацювання» випускниками педагогічних спеціальностей;
  • розробити програми підтримки для «молодих учителів».

ЗАСНОВНИКАМ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ:

  • розробити стратегії розвитку освіти в громаді та передбачити фінансування їх втілення;
  • забезпечити ефективне функціонування мережі закладів загальної середньої освіти;
  • створити умови для повернення учнів до очного навчання;
  • забезпечити заклади освіти сучасною комп’ютерною технікою та доступом до інтернету;
  • фінансувати на належному рівні підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • фінансувати варіативну складову навчальних планів;
  • забезпечити навчальні кабінети сучасним обладнанням відповідно до вимог державних стандартів;
  • облаштувати медіатеки як осередки інформаційного простору в кожному закладі;
  • створити ресурсні центри/хаби на базі закладів освіти для психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу;
  • створити центр професійного розвитку педагогічних працівників у громаді;
  • фінансувати додаткові стимулювальні виплати педагогам;
  • створити системи підтримки вчителів у роботі з освітніми втратами;
  • забезпечити психологічну підтримку учасників освітнього процесу з особливими освітніми потребами;
  • сприяти підвищенню престижу вчительської професії, підтримці та соціальному захисту молодих спеціалістів;
  • розвивати заклади позашкільної освіти.

ЗАКЛАДАМ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ:

  • забезпечувати неформальний підхід до розбудови внутрішньої системи забезпечення освіти, що передбачатиме, зокрема, проведення внутрішніх моніторингів результатів навчання учнів з усіх предметів інваріантної складової та їх аналіз;
  • гарантувати академічну свободу вчителям, що, зокрема, передбачає коригування календарно-тематичних планів відповідно до рівня підготовки учнів класу (ущільнення змісту та/або зміна послідовності вивчення окремих розділів/тем);
  • здійснювати гнучке планування освітнього процесу та розроблення власних освітніх програм;
  • впроваджувати в практику використання «нетипових» освітніх програм;
  • враховувати результати діагностики освітніх втрат при розподілі варіативної складової навчальних планів;
  • організовувати навчальні семінари для педагогічних працівників щодо використання сучасних технологій навчання, оцінювання результатів навчання учнів/учениць;
  • забезпечувати участь педагогічних працівників в експертній діяльності;
  • організовувати роботу пришкільних таборів (мовних, математичних, природничих тощо) та позаурочну діяльність учнів/учениць;
  • проводити стратегічні сесії з учителями та батьками учнів щодо підтримки дітей у навчанні;
  • надавати підтримку вчителям щодо професійного вдосконалення з питань кібербезпеки та використання педагогами/учнями технологій штучного інтелекту;
  • поширювати серед педагогічного колективу кращі практики з подолання освітніх втрат;
  • забезпечувати належним матеріально-технічним обладнанням, зокрема й в частині створення інформаційно-цифрового простору закладів освіти та формування інформаційно-комунікаційної компетентності учасників освітнього процесу;
  • підтримувати молодих спеціалістів, зокрема через наставництво;
  • проводити заходи щодо поліпшення ментального здоров’я учасників освітнього процесу;
  • створювати системи профорієнтації учнів/учениць.

Таким чином, узгоджені зусилля всіх учасників освітнього процесу, підтримані реалістичними і обґрунтованими рекомендаціями, допоможуть не лише подолати поточні проблеми, але й закласти основу для стійкого розвитку освітньої системи в майбутньому.


Дослідження проведене завдяки підтримці Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та фінансуванню Глобального партнерства в галузі освіти (GPE), а також Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку (BMZ) через Німецький банк розвитку (KFW).

Консолідовані пропозиції з подолання освітніх втрат у загальній середній освіті
Консолідовані пропозиції з подолання освітніх втрат у загальній середній освіті
Державна служба якості освіти України сформулювала консолідовані пропозиції (рекомендації) щодо подолання освітніх втрат і забезпечення доступу до якісної освіти за підсумками ІІ етапу загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану (2024 рік).

Документ складено після представлення ключових результатів тестування учнів 6-х і 8-х класів та їх обговорення в макрорегіонах Захід (Львів, 22 жовтня), Північ (Чернігів, 24 жовтня), Схід (Дніпро, 31 жовтня), Центр (Вінниця, 5 листопада), Південь (Одеса, 7 листопада) і в межах Форуму якості освіти (14 листопада).

Ключові висновки ІІ етапу дослідження

Два роки поспіль переважна більшість учасників тестування продемонструвала результати середнього рівня. Та все ж серед шестикласників зросла частка тих, хто склав тести з математики й української мови на достатньому рівні. Натомість серед восьмикласників спостережене зниження середніх результатів, особливо з математики.

Виокремлено спільні чинники, що впливають на успішність виконання тестів учнями/ученицями 6-х і 8-х класів:

  • місце навчання — діти з міських шкіл показують вищі результати, ніж їхні ровесники із сільської місцевості;
  • володіння ІТ-навичками — діти, які ліпше володіють гаджетами та інтернетом, досягають вищих результатів;
  • методика викладання — зрозумілість пояснень учителя та його вимог сприяє успішності;
  • час на виконання домашніх завдань — діти, які витрачають на виконання домашніх завдань достатню кількість часу, демонструють вищі результати;
  • ставлення до навчального предмета — діти з позитивним ставленням до навчання та вірою у власні сили мають вищі результати;
  • позаурочна підтримка — діти, які мають змогу в разі виникнення проблем звернутися до вчителів, батьків або друзів, показують дещо кращі результати.

У результатах дослідження чітко окреслено основні виклики, з якими стикається освітня система України в складних умовах воєнного стану. Освітні втрати, емоційне вигорання педагогів, зниження мотивації серед здобувачів освіти, нерівномірність доступу до ресурсів та необхідність у психологічній підтримці учасників освітнього процесу стали центральними темами для обговорення.

На основі зібраних даних і практичного досвіду сформульовано низку пропозицій (рекомендацій), щоб підтримувати якісну організацію освітнього процесу, адаптацію до нових викликів і підтримку учнів та педагогів. Ці пропозиції охоплюють широкий спектр заходів: від оновлення нормативно-правової бази та забезпечення ресурсів до впровадження інноваційних програм психологічної підтримки й модернізації освітніх практик.

Особливу увагу приділено питанням підвищення кваліфікації педагогів, розвитку профорієнтації учнів та забезпечення умов для інклюзивної освіти. Важливо, щоб запропоновані кроки були реалізовані не лише на державному рівні, але й активно підтримувалися громадами та закладами освіти.

Рекомендації щодо подолання освітніх втрат і забезпечення доступу до якісної освіти

ОРГАНАМ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ:

  • визначити поняття «освітні втрати/розриви» на законодавчому рівні;
  • розробити стандартизований діагностичний інструментарій для оцінювання освітніх втрат;
  • забезпечити систематичне проведення загальнодержавного моніторингу результатів навчання;
  • продовжувати роботу з забезпечення здобувачів освіти сучасними цифровими засобами навчання;
  • передбачити фінансування вибіркових освітніх компонентів навчальних планів;
  • оновити нормативно-правову базу щодо поділу класу на групи при вивченні окремих предметів;
  • внести зміни до штатних нормативів закладів освіти;
  • виділити цільові субвенції для забезпечення безпеки в освітніх закладах;
  • розробити модулі підвищення кваліфікації вчителів щодо роботи з освітніми втратами;
  • адаптувати освітні програми для підготовки педагогічних кадрів;
  • збільшити кількість годин педагогічної практики для студентів;
  • регламентувати порядок «відпрацювання» випускниками педагогічних спеціальностей;
  • розробити програми підтримки для «молодих учителів».

ЗАСНОВНИКАМ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ:

  • розробити стратегії розвитку освіти в громаді та передбачити фінансування їх втілення;
  • забезпечити ефективне функціонування мережі закладів загальної середньої освіти;
  • створити умови для повернення учнів до очного навчання;
  • забезпечити заклади освіти сучасною комп’ютерною технікою та доступом до інтернету;
  • фінансувати на належному рівні підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • фінансувати варіативну складову навчальних планів;
  • забезпечити навчальні кабінети сучасним обладнанням відповідно до вимог державних стандартів;
  • облаштувати медіатеки як осередки інформаційного простору в кожному закладі;
  • створити ресурсні центри/хаби на базі закладів освіти для психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу;
  • створити центр професійного розвитку педагогічних працівників у громаді;
  • фінансувати додаткові стимулювальні виплати педагогам;
  • створити системи підтримки вчителів у роботі з освітніми втратами;
  • забезпечити психологічну підтримку учасників освітнього процесу з особливими освітніми потребами;
  • сприяти підвищенню престижу вчительської професії, підтримці та соціальному захисту молодих спеціалістів;
  • розвивати заклади позашкільної освіти.

ЗАКЛАДАМ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ:

  • забезпечувати неформальний підхід до розбудови внутрішньої системи забезпечення освіти, що передбачатиме, зокрема, проведення внутрішніх моніторингів результатів навчання учнів з усіх предметів інваріантної складової та їх аналіз;
  • гарантувати академічну свободу вчителям, що, зокрема, передбачає коригування календарно-тематичних планів відповідно до рівня підготовки учнів класу (ущільнення змісту та/або зміна послідовності вивчення окремих розділів/тем);
  • здійснювати гнучке планування освітнього процесу та розроблення власних освітніх програм;
  • впроваджувати в практику використання «нетипових» освітніх програм;
  • враховувати результати діагностики освітніх втрат при розподілі варіативної складової навчальних планів;
  • організовувати навчальні семінари для педагогічних працівників щодо використання сучасних технологій навчання, оцінювання результатів навчання учнів/учениць;
  • забезпечувати участь педагогічних працівників в експертній діяльності;
  • організовувати роботу пришкільних таборів (мовних, математичних, природничих тощо) та позаурочну діяльність учнів/учениць;
  • проводити стратегічні сесії з учителями та батьками учнів щодо підтримки дітей у навчанні;
  • надавати підтримку вчителям щодо професійного вдосконалення з питань кібербезпеки та використання педагогами/учнями технологій штучного інтелекту;
  • поширювати серед педагогічного колективу кращі практики з подолання освітніх втрат;
  • забезпечувати належним матеріально-технічним обладнанням, зокрема й в частині створення інформаційно-цифрового простору закладів освіти та формування інформаційно-комунікаційної компетентності учасників освітнього процесу;
  • підтримувати молодих спеціалістів, зокрема через наставництво;
  • проводити заходи щодо поліпшення ментального здоров’я учасників освітнього процесу;
  • створювати системи профорієнтації учнів/учениць.

Таким чином, узгоджені зусилля всіх учасників освітнього процесу, підтримані реалістичними і обґрунтованими рекомендаціями, допоможуть не лише подолати поточні проблеми, але й закласти основу для стійкого розвитку освітньої системи в майбутньому.


Дослідження проведене завдяки підтримці Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та фінансуванню Глобального партнерства в галузі освіти (GPE), а також Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку (BMZ) через Німецький банк розвитку (KFW).

Перейти до вмісту