• Головна /
  • Пресцентр /
  • Фахова передвища та вища освіта у 2024 році: стійкість системи попри виклики війни

Фахова передвища та вища освіта у 2024 році: стійкість системи попри виклики війни

Фахова передвища та вища освіта у 2024 році: стійкість системи попри виклики війни
Державна служба якості освіти України представляє результати ІІ етапу моніторингового дослідження базових аспектів організації освітнього процесу (якості, безпеки та ресурсів) в закладах фахової передвищої та вищої освіти в умовах воєнного стану, що проведене методом анкетування 10-24 грудня 2024 року.

Результати цього етапу дослідження показали, що рівень задоволеності організацією освітнього процесу серед респондентів залишається високим, демонструючи позитивну динаміку порівняно з попереднім періодом. Індекси залишаються сталими порівняно з попередніми результатами, що підтверджує адаптацію закладів освіти до викликів воєнного стану.

Динаміка показників рівня (індексу) задоволеності учасників освітнього процесу (період воєнного стану)

 

Рівень задоволеності організацією освітнього процесу

Респонденти відзначили, що нинішній рівень організації освітнього процесу в І семестрі 2024/2025 навчального року відповідає їхнім очікуванням або навіть перевищує їх. 39% здобувачів освіти та 36% викладачів оцінили рівень організації освітнього процесу найвищим балом. Тобто значна частина респондентів високо оцінює зусилля закладів освіти щодо забезпечення належної якості освітнього процесу в умовах сьогодення.

Чи відповідає рівень організації освітнього процесу сподіванням?

Абсолютна більшість респондентів з числа викладачів закладів фахової передвищої (ЗФПО) та вищої освіти (ЗВО) позитивно оцінили організацію освітнього процесу: 48% вказали на покращення, а 47% зазначили, що якість залишилася на тому ж рівні. Лише 5% викладачів повідомили про погіршення.

Серед студентів ЗФПО частка тих, хто оцінив організацію освітнього процесу як таку, що покращується, дещо вища (46%), ніж серед студентів ЗВО (44%).

Формат організації освітнього процесу

90% учасники опитування задоволені форматом організації освітнього процесу в І півріччі 2024/2025 навчального року незалежно від обраного їхнім закладом формату роботи — дистанційного (88%), змішаного (89%) чи очного (92%). Високий рівень задоволеності респондентів форматом організації освітнього процесу зберігається кілька років поспіль.

Найбільш задоволеною категорією залишаються викладачі, які працюють очно (94% у ЗВО та 98% у ЗФПО). Втім не набагато нижчий рівень задоволеності серед викладачів, які працюють у змішаному (90% і 91%) та дистанційному (90% і 86%) форматах.

Дистанційний формат підтримують 12% викладачів загалом (у вересні 2023 року таких було 22%), хоча серед тих, хто працює віддалено, цей показник 39%. Тобто переваги очного та змішаного форматів вагоміші для педагогів, хоча й дистанційний формат залишається актуальним за певних умов.

Застосування ФПО та ЗВО форматів організації освітнього процесу в умовах воєнного стану (загальна динаміка)

Так само студенти, які навчаються очно, демонструють найвищий рівень задоволеності (89% у ЗФПО та ЗВО). Рівень задоволеності змішаним форматом серед здобувачів освіти також на високому рівні (88%). Дистанційний формат отримав найнижчі показники рівня задоволеності серед здобувачів фахової передвищої освіти (85%), але залишається стабільно високим у студентів ЗВО (89%).

Найбільше здобувачів освіти (41%) віддали перевагу змішаному формату, особливо ті, хто вже навчаються у такому режимі (56%). Очний формат підтримують 33% здобувачів освіти, з них 55% — ті, хто вже навчається в аудиторіях. Дистанційний формат, хоч і менш популярний, залишається важливим для 26% здобувачів освіти, а серед тих, хто навчається онлайн, цей показник сягає 54%.

Змішаний формат організації освітнього процесу найбільш поширений у північному (67%) та південному (59%) регіонах. У східному регіоні 47% закладів працювали в такому форматі.

Формат роботи ЗФПО та ЗВО в ІІ півріччі 2024/2025 навчального року (макрорегіони)

35% педагогів вважають, що студенти приділяють недостатньо уваги навчанню. Тоді як майже третина студентів (29%) заявили про брак часу для виконання домашніх завдань і підготовки до занять. При цьому 90% викладачів вважають, що часу для підготовки достатньо. Цей розрив у відповідях спостерігається протягом останніх двох років, вказуючи на суттєву різницю сприйняття часу та його ефективного використання між групами респондентів.

Половина здобувачів (48%) вважають, що вони отримують достатньо підтримки від закладу освіти, і майже 80% погоджуються з тим, що викладачі приділяють їм достатньо уваги. Понад 90% викладачів упевнені, що учасники освітнього процесу отримують достатньо підтримки від закладу освіти.

Освітні втрати у фаховій передвищій та вищій освіті

Більшість респондентів усвідомлюють наявність освітніх втрат та їх вплив на результати навчання. У 2024 році, порівняно з попереднім, майже вдвічі зросла кількість педагогів, які вважають освітні втрати значними (16%). Причому викладачі ЗВО менш оптимістично оцінюють ситуацію: 19% вказали на значні освітні втрати, тоді як серед педагогів ЗФПО — 12%.

Загалом у І півріччі 2024/2025 навчального року 62% педагогів оцінили рівень втрат як помірний (46%) або значний (16%). Лише 7% вважають, що освітніх втрат немає, а 30% оцінюють їх як мінімальні.

Рівень освітніх втрат, спричинених війною, у ЗВО та ЗФПО (відповіді викладачів)

Причому 60% педагогів підтвердили наявність стратегії подолання освітніх втрат у їхніх закладах освіти: 57% у ЗВО та 66% у ЗФПО.

По-своєму оцінюють освітні втрати викладачі залежно від формату організації освітнього процесу в їхньому закладі. Найвища частка викладачів, які вважають рівень освітніх втрат значним (26%), там, де освітній процес організовано в дистанційному форматі. Тож необхідна посилена увага до такої категорії закладів освіти.

Загальні освітні втрати у вашому закладі освіти через війну (у розрізі форматів навчання)

Результати опитування педагогічних працівників у розрізі макрорегіонів свідчать про суттєві відмінності у сприйнятті освітніх втрат. Найоптимістичніше оцінили ситуацію викладачі західного регіону, де половина респондентів (50%) вказали на відсутність або мінімальний вплив освітніх втрат. Натомість у східному регіоні 70% педагогів зазначили, що втрати мають помірний або значний рівень.

Схожі тенденції спостерігаються і в південному (68%), північному (65%) та центральному (64%) регіонах, де більшість респондентів також оцінили втрати як помірні чи значні. Водночас частка тих, хто вважає освітні втрати мінімальними, найменша у східному (30%) та південному (32%) регіонах, що може свідчити про вплив воєнних дій і пов’язаних із ними обмежень на організацію освітнього процесу.

Отримані дані підкреслюють потребу в регіонально диференційованих підходах до подолання освітніх втрат, зокрема з урахуванням безпекової ситуації та ресурсного забезпечення закладів освіти.

Практична цінність матеріалів та інформації, яку Служба отримує внаслідок моніторингових досліджень, — можливість оперативно з’ясувати стан сфери, простежити тенденції, зрозуміти сильні та слабкі сторони освітнього процесу, виявити можливості й загрози, а також розробити рекомендації для застосування окремих позитивних практик та вдалих рішень в освітньому процесі в умовах продовження воєнного стану та в мирний час.


Довідково:

Дослідженням охоплено 543 заклади освіти (293 ЗФПО та 250 ЗВО). В опитуванні взяли участь 74 019 респондентів:

  • 60 315 здобувачів освіти (32 595 фахових молодших бакалаврів, 21 395 бакалаврів, 5605 магістрів та 720 аспірантів);
  • 13 704 викладачі (5612 ЗФПО та 8092 ЗВО).

Основний індикатор результатів дослідження — дані щодо рівня (індексу) задоволеності учасників опитування організацією освітнього процесу, який Державна служба якості освіти України застосовує від 2020 року, а у 2024 році внесений до індикаторів досягнення Цілей сталого розвитку в Україні до 2030 року (ціль 4 «Якісна освіта», завдання 4 «Забезпечення доступу населення до якісної професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти» (індикатор 6) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 № 1190-р.

В основу цього індикатора закладено підхід ACSI — американський індекс задоволеності споживачів, що показує рейтинг, який ґрунтується на аналізі бажань і очікувань споживача, як він сприймає ціну та якість (у даному випадку — якість освітніх послуг).

Фахова передвища та вища освіта у 2024 році: стійкість системи попри виклики війни
Фахова передвища та вища освіта у 2024 році: стійкість системи попри виклики війни
Державна служба якості освіти України представляє результати ІІ етапу моніторингового дослідження базових аспектів організації освітнього процесу (якості, безпеки та ресурсів) в закладах фахової передвищої та вищої освіти в умовах воєнного стану, що проведене методом анкетування 10-24 грудня 2024 року.

Результати цього етапу дослідження показали, що рівень задоволеності організацією освітнього процесу серед респондентів залишається високим, демонструючи позитивну динаміку порівняно з попереднім періодом. Індекси залишаються сталими порівняно з попередніми результатами, що підтверджує адаптацію закладів освіти до викликів воєнного стану.

Динаміка показників рівня (індексу) задоволеності учасників освітнього процесу (період воєнного стану)

 

Рівень задоволеності організацією освітнього процесу

Респонденти відзначили, що нинішній рівень організації освітнього процесу в І семестрі 2024/2025 навчального року відповідає їхнім очікуванням або навіть перевищує їх. 39% здобувачів освіти та 36% викладачів оцінили рівень організації освітнього процесу найвищим балом. Тобто значна частина респондентів високо оцінює зусилля закладів освіти щодо забезпечення належної якості освітнього процесу в умовах сьогодення.

Чи відповідає рівень організації освітнього процесу сподіванням?

Абсолютна більшість респондентів з числа викладачів закладів фахової передвищої (ЗФПО) та вищої освіти (ЗВО) позитивно оцінили організацію освітнього процесу: 48% вказали на покращення, а 47% зазначили, що якість залишилася на тому ж рівні. Лише 5% викладачів повідомили про погіршення.

Серед студентів ЗФПО частка тих, хто оцінив організацію освітнього процесу як таку, що покращується, дещо вища (46%), ніж серед студентів ЗВО (44%).

Формат організації освітнього процесу

90% учасники опитування задоволені форматом організації освітнього процесу в І півріччі 2024/2025 навчального року незалежно від обраного їхнім закладом формату роботи — дистанційного (88%), змішаного (89%) чи очного (92%). Високий рівень задоволеності респондентів форматом організації освітнього процесу зберігається кілька років поспіль.

Найбільш задоволеною категорією залишаються викладачі, які працюють очно (94% у ЗВО та 98% у ЗФПО). Втім не набагато нижчий рівень задоволеності серед викладачів, які працюють у змішаному (90% і 91%) та дистанційному (90% і 86%) форматах.

Дистанційний формат підтримують 12% викладачів загалом (у вересні 2023 року таких було 22%), хоча серед тих, хто працює віддалено, цей показник 39%. Тобто переваги очного та змішаного форматів вагоміші для педагогів, хоча й дистанційний формат залишається актуальним за певних умов.

Застосування ФПО та ЗВО форматів організації освітнього процесу в умовах воєнного стану (загальна динаміка)

Так само студенти, які навчаються очно, демонструють найвищий рівень задоволеності (89% у ЗФПО та ЗВО). Рівень задоволеності змішаним форматом серед здобувачів освіти також на високому рівні (88%). Дистанційний формат отримав найнижчі показники рівня задоволеності серед здобувачів фахової передвищої освіти (85%), але залишається стабільно високим у студентів ЗВО (89%).

Найбільше здобувачів освіти (41%) віддали перевагу змішаному формату, особливо ті, хто вже навчаються у такому режимі (56%). Очний формат підтримують 33% здобувачів освіти, з них 55% — ті, хто вже навчається в аудиторіях. Дистанційний формат, хоч і менш популярний, залишається важливим для 26% здобувачів освіти, а серед тих, хто навчається онлайн, цей показник сягає 54%.

Змішаний формат організації освітнього процесу найбільш поширений у північному (67%) та південному (59%) регіонах. У східному регіоні 47% закладів працювали в такому форматі.

Формат роботи ЗФПО та ЗВО в ІІ півріччі 2024/2025 навчального року (макрорегіони)

35% педагогів вважають, що студенти приділяють недостатньо уваги навчанню. Тоді як майже третина студентів (29%) заявили про брак часу для виконання домашніх завдань і підготовки до занять. При цьому 90% викладачів вважають, що часу для підготовки достатньо. Цей розрив у відповідях спостерігається протягом останніх двох років, вказуючи на суттєву різницю сприйняття часу та його ефективного використання між групами респондентів.

Половина здобувачів (48%) вважають, що вони отримують достатньо підтримки від закладу освіти, і майже 80% погоджуються з тим, що викладачі приділяють їм достатньо уваги. Понад 90% викладачів упевнені, що учасники освітнього процесу отримують достатньо підтримки від закладу освіти.

Освітні втрати у фаховій передвищій та вищій освіті

Більшість респондентів усвідомлюють наявність освітніх втрат та їх вплив на результати навчання. У 2024 році, порівняно з попереднім, майже вдвічі зросла кількість педагогів, які вважають освітні втрати значними (16%). Причому викладачі ЗВО менш оптимістично оцінюють ситуацію: 19% вказали на значні освітні втрати, тоді як серед педагогів ЗФПО — 12%.

Загалом у І півріччі 2024/2025 навчального року 62% педагогів оцінили рівень втрат як помірний (46%) або значний (16%). Лише 7% вважають, що освітніх втрат немає, а 30% оцінюють їх як мінімальні.

Рівень освітніх втрат, спричинених війною, у ЗВО та ЗФПО (відповіді викладачів)

Причому 60% педагогів підтвердили наявність стратегії подолання освітніх втрат у їхніх закладах освіти: 57% у ЗВО та 66% у ЗФПО.

По-своєму оцінюють освітні втрати викладачі залежно від формату організації освітнього процесу в їхньому закладі. Найвища частка викладачів, які вважають рівень освітніх втрат значним (26%), там, де освітній процес організовано в дистанційному форматі. Тож необхідна посилена увага до такої категорії закладів освіти.

Загальні освітні втрати у вашому закладі освіти через війну (у розрізі форматів навчання)

Результати опитування педагогічних працівників у розрізі макрорегіонів свідчать про суттєві відмінності у сприйнятті освітніх втрат. Найоптимістичніше оцінили ситуацію викладачі західного регіону, де половина респондентів (50%) вказали на відсутність або мінімальний вплив освітніх втрат. Натомість у східному регіоні 70% педагогів зазначили, що втрати мають помірний або значний рівень.

Схожі тенденції спостерігаються і в південному (68%), північному (65%) та центральному (64%) регіонах, де більшість респондентів також оцінили втрати як помірні чи значні. Водночас частка тих, хто вважає освітні втрати мінімальними, найменша у східному (30%) та південному (32%) регіонах, що може свідчити про вплив воєнних дій і пов’язаних із ними обмежень на організацію освітнього процесу.

Отримані дані підкреслюють потребу в регіонально диференційованих підходах до подолання освітніх втрат, зокрема з урахуванням безпекової ситуації та ресурсного забезпечення закладів освіти.

Практична цінність матеріалів та інформації, яку Служба отримує внаслідок моніторингових досліджень, — можливість оперативно з’ясувати стан сфери, простежити тенденції, зрозуміти сильні та слабкі сторони освітнього процесу, виявити можливості й загрози, а також розробити рекомендації для застосування окремих позитивних практик та вдалих рішень в освітньому процесі в умовах продовження воєнного стану та в мирний час.


Довідково:

Дослідженням охоплено 543 заклади освіти (293 ЗФПО та 250 ЗВО). В опитуванні взяли участь 74 019 респондентів:

  • 60 315 здобувачів освіти (32 595 фахових молодших бакалаврів, 21 395 бакалаврів, 5605 магістрів та 720 аспірантів);
  • 13 704 викладачі (5612 ЗФПО та 8092 ЗВО).

Основний індикатор результатів дослідження — дані щодо рівня (індексу) задоволеності учасників опитування організацією освітнього процесу, який Державна служба якості освіти України застосовує від 2020 року, а у 2024 році внесений до індикаторів досягнення Цілей сталого розвитку в Україні до 2030 року (ціль 4 «Якісна освіта», завдання 4 «Забезпечення доступу населення до якісної професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти» (індикатор 6) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 № 1190-р.

В основу цього індикатора закладено підхід ACSI — американський індекс задоволеності споживачів, що показує рейтинг, який ґрунтується на аналізі бажань і очікувань споживача, як він сприймає ціну та якість (у даному випадку — якість освітніх послуг).

Перейти до вмісту