Фахова передвища та вища освіта у 2024 році: стійкість системи попри виклики війни

Результати цього етапу дослідження показали, що рівень задоволеності організацією освітнього процесу серед респондентів залишається високим, демонструючи позитивну динаміку порівняно з попереднім періодом. Індекси залишаються сталими порівняно з попередніми результатами, що підтверджує адаптацію закладів освіти до викликів воєнного стану.
Рівень задоволеності організацією освітнього процесу
Респонденти відзначили, що нинішній рівень організації освітнього процесу в І семестрі 2024/2025 навчального року відповідає їхнім очікуванням або навіть перевищує їх. 39% здобувачів освіти та 36% викладачів оцінили рівень організації освітнього процесу найвищим балом. Тобто значна частина респондентів високо оцінює зусилля закладів освіти щодо забезпечення належної якості освітнього процесу в умовах сьогодення.
Абсолютна більшість респондентів з числа викладачів закладів фахової передвищої (ЗФПО) та вищої освіти (ЗВО) позитивно оцінили організацію освітнього процесу: 48% вказали на покращення, а 47% зазначили, що якість залишилася на тому ж рівні. Лише 5% викладачів повідомили про погіршення.
Серед студентів ЗФПО частка тих, хто оцінив організацію освітнього процесу як таку, що покращується, дещо вища (46%), ніж серед студентів ЗВО (44%).
Формат організації освітнього процесу
90% учасники опитування задоволені форматом організації освітнього процесу в І півріччі 2024/2025 навчального року незалежно від обраного їхнім закладом формату роботи — дистанційного (88%), змішаного (89%) чи очного (92%). Високий рівень задоволеності респондентів форматом організації освітнього процесу зберігається кілька років поспіль.
Найбільш задоволеною категорією залишаються викладачі, які працюють очно (94% у ЗВО та 98% у ЗФПО). Втім не набагато нижчий рівень задоволеності серед викладачів, які працюють у змішаному (90% і 91%) та дистанційному (90% і 86%) форматах.
Дистанційний формат підтримують 12% викладачів загалом (у вересні 2023 року таких було 22%), хоча серед тих, хто працює віддалено, цей показник 39%. Тобто переваги очного та змішаного форматів вагоміші для педагогів, хоча й дистанційний формат залишається актуальним за певних умов.
Так само студенти, які навчаються очно, демонструють найвищий рівень задоволеності (89% у ЗФПО та ЗВО). Рівень задоволеності змішаним форматом серед здобувачів освіти також на високому рівні (88%). Дистанційний формат отримав найнижчі показники рівня задоволеності серед здобувачів фахової передвищої освіти (85%), але залишається стабільно високим у студентів ЗВО (89%).
Найбільше здобувачів освіти (41%) віддали перевагу змішаному формату, особливо ті, хто вже навчаються у такому режимі (56%). Очний формат підтримують 33% здобувачів освіти, з них 55% — ті, хто вже навчається в аудиторіях. Дистанційний формат, хоч і менш популярний, залишається важливим для 26% здобувачів освіти, а серед тих, хто навчається онлайн, цей показник сягає 54%.
Змішаний формат організації освітнього процесу найбільш поширений у північному (67%) та південному (59%) регіонах. У східному регіоні 47% закладів працювали в такому форматі.
35% педагогів вважають, що студенти приділяють недостатньо уваги навчанню. Тоді як майже третина студентів (29%) заявили про брак часу для виконання домашніх завдань і підготовки до занять. При цьому 90% викладачів вважають, що часу для підготовки достатньо. Цей розрив у відповідях спостерігається протягом останніх двох років, вказуючи на суттєву різницю сприйняття часу та його ефективного використання між групами респондентів.
Половина здобувачів (48%) вважають, що вони отримують достатньо підтримки від закладу освіти, і майже 80% погоджуються з тим, що викладачі приділяють їм достатньо уваги. Понад 90% викладачів упевнені, що учасники освітнього процесу отримують достатньо підтримки від закладу освіти.
Освітні втрати у фаховій передвищій та вищій освіті
Більшість респондентів усвідомлюють наявність освітніх втрат та їх вплив на результати навчання. У 2024 році, порівняно з попереднім, майже вдвічі зросла кількість педагогів, які вважають освітні втрати значними (16%). Причому викладачі ЗВО менш оптимістично оцінюють ситуацію: 19% вказали на значні освітні втрати, тоді як серед педагогів ЗФПО — 12%.
Загалом у І півріччі 2024/2025 навчального року 62% педагогів оцінили рівень втрат як помірний (46%) або значний (16%). Лише 7% вважають, що освітніх втрат немає, а 30% оцінюють їх як мінімальні.
Причому 60% педагогів підтвердили наявність стратегії подолання освітніх втрат у їхніх закладах освіти: 57% у ЗВО та 66% у ЗФПО.
По-своєму оцінюють освітні втрати викладачі залежно від формату організації освітнього процесу в їхньому закладі. Найвища частка викладачів, які вважають рівень освітніх втрат значним (26%), там, де освітній процес організовано в дистанційному форматі. Тож необхідна посилена увага до такої категорії закладів освіти.
Результати опитування педагогічних працівників у розрізі макрорегіонів свідчать про суттєві відмінності у сприйнятті освітніх втрат. Найоптимістичніше оцінили ситуацію викладачі західного регіону, де половина респондентів (50%) вказали на відсутність або мінімальний вплив освітніх втрат. Натомість у східному регіоні 70% педагогів зазначили, що втрати мають помірний або значний рівень.
Схожі тенденції спостерігаються і в південному (68%), північному (65%) та центральному (64%) регіонах, де більшість респондентів також оцінили втрати як помірні чи значні. Водночас частка тих, хто вважає освітні втрати мінімальними, найменша у східному (30%) та південному (32%) регіонах, що може свідчити про вплив воєнних дій і пов’язаних із ними обмежень на організацію освітнього процесу.
Отримані дані підкреслюють потребу в регіонально диференційованих підходах до подолання освітніх втрат, зокрема з урахуванням безпекової ситуації та ресурсного забезпечення закладів освіти.
Практична цінність матеріалів та інформації, яку Служба отримує внаслідок моніторингових досліджень, — можливість оперативно з’ясувати стан сфери, простежити тенденції, зрозуміти сильні та слабкі сторони освітнього процесу, виявити можливості й загрози, а також розробити рекомендації для застосування окремих позитивних практик та вдалих рішень в освітньому процесі в умовах продовження воєнного стану та в мирний час.
Довідково:
Дослідженням охоплено 543 заклади освіти (293 ЗФПО та 250 ЗВО). В опитуванні взяли участь 74 019 респондентів:
- 60 315 здобувачів освіти (32 595 фахових молодших бакалаврів, 21 395 бакалаврів, 5605 магістрів та 720 аспірантів);
- 13 704 викладачі (5612 ЗФПО та 8092 ЗВО).
Основний індикатор результатів дослідження — дані щодо рівня (індексу) задоволеності учасників опитування організацією освітнього процесу, який Державна служба якості освіти України застосовує від 2020 року, а у 2024 році внесений до індикаторів досягнення Цілей сталого розвитку в Україні до 2030 року (ціль 4 «Якісна освіта», завдання 4 «Забезпечення доступу населення до якісної професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти» (індикатор 6) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 № 1190-р.
В основу цього індикатора закладено підхід ACSI — американський індекс задоволеності споживачів, що показує рейтинг, який ґрунтується на аналізі бажань і очікувань споживача, як він сприймає ціну та якість (у даному випадку — якість освітніх послуг).

Результати цього етапу дослідження показали, що рівень задоволеності організацією освітнього процесу серед респондентів залишається високим, демонструючи позитивну динаміку порівняно з попереднім періодом. Індекси залишаються сталими порівняно з попередніми результатами, що підтверджує адаптацію закладів освіти до викликів воєнного стану.
Рівень задоволеності організацією освітнього процесу
Респонденти відзначили, що нинішній рівень організації освітнього процесу в І семестрі 2024/2025 навчального року відповідає їхнім очікуванням або навіть перевищує їх. 39% здобувачів освіти та 36% викладачів оцінили рівень організації освітнього процесу найвищим балом. Тобто значна частина респондентів високо оцінює зусилля закладів освіти щодо забезпечення належної якості освітнього процесу в умовах сьогодення.
Абсолютна більшість респондентів з числа викладачів закладів фахової передвищої (ЗФПО) та вищої освіти (ЗВО) позитивно оцінили організацію освітнього процесу: 48% вказали на покращення, а 47% зазначили, що якість залишилася на тому ж рівні. Лише 5% викладачів повідомили про погіршення.
Серед студентів ЗФПО частка тих, хто оцінив організацію освітнього процесу як таку, що покращується, дещо вища (46%), ніж серед студентів ЗВО (44%).
Формат організації освітнього процесу
90% учасники опитування задоволені форматом організації освітнього процесу в І півріччі 2024/2025 навчального року незалежно від обраного їхнім закладом формату роботи — дистанційного (88%), змішаного (89%) чи очного (92%). Високий рівень задоволеності респондентів форматом організації освітнього процесу зберігається кілька років поспіль.
Найбільш задоволеною категорією залишаються викладачі, які працюють очно (94% у ЗВО та 98% у ЗФПО). Втім не набагато нижчий рівень задоволеності серед викладачів, які працюють у змішаному (90% і 91%) та дистанційному (90% і 86%) форматах.
Дистанційний формат підтримують 12% викладачів загалом (у вересні 2023 року таких було 22%), хоча серед тих, хто працює віддалено, цей показник 39%. Тобто переваги очного та змішаного форматів вагоміші для педагогів, хоча й дистанційний формат залишається актуальним за певних умов.
Так само студенти, які навчаються очно, демонструють найвищий рівень задоволеності (89% у ЗФПО та ЗВО). Рівень задоволеності змішаним форматом серед здобувачів освіти також на високому рівні (88%). Дистанційний формат отримав найнижчі показники рівня задоволеності серед здобувачів фахової передвищої освіти (85%), але залишається стабільно високим у студентів ЗВО (89%).
Найбільше здобувачів освіти (41%) віддали перевагу змішаному формату, особливо ті, хто вже навчаються у такому режимі (56%). Очний формат підтримують 33% здобувачів освіти, з них 55% — ті, хто вже навчається в аудиторіях. Дистанційний формат, хоч і менш популярний, залишається важливим для 26% здобувачів освіти, а серед тих, хто навчається онлайн, цей показник сягає 54%.
Змішаний формат організації освітнього процесу найбільш поширений у північному (67%) та південному (59%) регіонах. У східному регіоні 47% закладів працювали в такому форматі.
35% педагогів вважають, що студенти приділяють недостатньо уваги навчанню. Тоді як майже третина студентів (29%) заявили про брак часу для виконання домашніх завдань і підготовки до занять. При цьому 90% викладачів вважають, що часу для підготовки достатньо. Цей розрив у відповідях спостерігається протягом останніх двох років, вказуючи на суттєву різницю сприйняття часу та його ефективного використання між групами респондентів.
Половина здобувачів (48%) вважають, що вони отримують достатньо підтримки від закладу освіти, і майже 80% погоджуються з тим, що викладачі приділяють їм достатньо уваги. Понад 90% викладачів упевнені, що учасники освітнього процесу отримують достатньо підтримки від закладу освіти.
Освітні втрати у фаховій передвищій та вищій освіті
Більшість респондентів усвідомлюють наявність освітніх втрат та їх вплив на результати навчання. У 2024 році, порівняно з попереднім, майже вдвічі зросла кількість педагогів, які вважають освітні втрати значними (16%). Причому викладачі ЗВО менш оптимістично оцінюють ситуацію: 19% вказали на значні освітні втрати, тоді як серед педагогів ЗФПО — 12%.
Загалом у І півріччі 2024/2025 навчального року 62% педагогів оцінили рівень втрат як помірний (46%) або значний (16%). Лише 7% вважають, що освітніх втрат немає, а 30% оцінюють їх як мінімальні.
Причому 60% педагогів підтвердили наявність стратегії подолання освітніх втрат у їхніх закладах освіти: 57% у ЗВО та 66% у ЗФПО.
По-своєму оцінюють освітні втрати викладачі залежно від формату організації освітнього процесу в їхньому закладі. Найвища частка викладачів, які вважають рівень освітніх втрат значним (26%), там, де освітній процес організовано в дистанційному форматі. Тож необхідна посилена увага до такої категорії закладів освіти.
Результати опитування педагогічних працівників у розрізі макрорегіонів свідчать про суттєві відмінності у сприйнятті освітніх втрат. Найоптимістичніше оцінили ситуацію викладачі західного регіону, де половина респондентів (50%) вказали на відсутність або мінімальний вплив освітніх втрат. Натомість у східному регіоні 70% педагогів зазначили, що втрати мають помірний або значний рівень.
Схожі тенденції спостерігаються і в південному (68%), північному (65%) та центральному (64%) регіонах, де більшість респондентів також оцінили втрати як помірні чи значні. Водночас частка тих, хто вважає освітні втрати мінімальними, найменша у східному (30%) та південному (32%) регіонах, що може свідчити про вплив воєнних дій і пов’язаних із ними обмежень на організацію освітнього процесу.
Отримані дані підкреслюють потребу в регіонально диференційованих підходах до подолання освітніх втрат, зокрема з урахуванням безпекової ситуації та ресурсного забезпечення закладів освіти.
Практична цінність матеріалів та інформації, яку Служба отримує внаслідок моніторингових досліджень, — можливість оперативно з’ясувати стан сфери, простежити тенденції, зрозуміти сильні та слабкі сторони освітнього процесу, виявити можливості й загрози, а також розробити рекомендації для застосування окремих позитивних практик та вдалих рішень в освітньому процесі в умовах продовження воєнного стану та в мирний час.
Довідково:
Дослідженням охоплено 543 заклади освіти (293 ЗФПО та 250 ЗВО). В опитуванні взяли участь 74 019 респондентів:
- 60 315 здобувачів освіти (32 595 фахових молодших бакалаврів, 21 395 бакалаврів, 5605 магістрів та 720 аспірантів);
- 13 704 викладачі (5612 ЗФПО та 8092 ЗВО).
Основний індикатор результатів дослідження — дані щодо рівня (індексу) задоволеності учасників опитування організацією освітнього процесу, який Державна служба якості освіти України застосовує від 2020 року, а у 2024 році внесений до індикаторів досягнення Цілей сталого розвитку в Україні до 2030 року (ціль 4 «Якісна освіта», завдання 4 «Забезпечення доступу населення до якісної професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти» (індикатор 6) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 № 1190-р.
В основу цього індикатора закладено підхід ACSI — американський індекс задоволеності споживачів, що показує рейтинг, який ґрунтується на аналізі бажань і очікувань споживача, як він сприймає ціну та якість (у даному випадку — якість освітніх послуг).