Дотримання мовного законодавства серед учасників освітнього процесу: результати опитування
Протягом 1-6 червня 2022 року проведене опитування щодо дотримання мовного законодавства в закладах загальної середньої освіти. Участь у ньому взяли 58 228 учасників освітнього процесу (вчителів, учнів/учениць та їхніх батьків) з різних областей України, крім тимчасово окупованих Луганської, Донецької та Херсонської.
Руслан ГУРАК, Голова Державної служби якості освіти, у вступному слові зауважив, що з перших днів повномасштабної війни росії проти України кожен укотре пересвідчився: мова є зброєю, чинником сили народу. Результати ж анкетувань засвідчують, що українці щораз сильнішатимуть, адже дедалі більше охочих досконало послуговуватися рідною мовою.
Переважна більшість респондентів (89% вчителів і 82% батьків та дітей) зазначили, що вважають рідною мовою українську і використовують її в усіх сферах життя (спілкування у родинному колі, навчальна діяльність, культурні практики тощо).
Результати опитування демонструють також позитивну динаміку дотримання мовного законодавства в освітньому процесі:
-
94% вчителів зазначили, що проводять уроки лише українською, з них 82% використовують україномовні навчальні матеріали;
-
учні зазначили, що 73% вчителів під час уроку та 63% під час перерви розмовляють державною мовою.
Російська мова в межах закладу освіти деколи є мовою неформального спілкування (для 11–17% учнів та 2% учителів).
Поза школою, в сімейному колі та серед друзів і знайомих, українська домінує як мова спілкування серед:
-
36% учнів (удома цей відсоток більший);
-
55% батьків;
-
65% вчителів.
Респонденти зазначили, що внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації стали більше цікавитися вивченням української мови, зокрема 80% батьків та 73% учнів заявили про бажання й мотивацію підвищувати свій рівень володіння українською мовою.
Втім існують чинники, що перешкоджають спілкуванню суто українською мовою, як-от:
-
так звана гнучкість українців при спілкуванні з російськомовними співрозмовниками (9% педагогів, 26% дітей та 19% батьків “переходять” на російську мову);
-
вплив російськомовного середовища (31% учнів визнали як звичку спілкуватися російською мовою, 20% – російськомовне родинне середовище, 14% – відсутність сприятливого середовища для використання української мови);
-
недостатній рівень володіння українською мовою (13% учнів).
Державна служба якості освіти у співпраці з Уповноваженим із захисту державної мови продовжують реалізацію проєкту з підтримки учасників освітнього процесу в покращені знань української мови, що об’єднує мережу безплатних курсів, розмовних клубів, навчальних онлайн-платформ та інших ресурсів.
Довідково.
Дослідження є описовим із застосуванням відповідного інструментарію (електронні анкети для кожної категорії учасників: батьки, учні, педагоги).
Репрезентативність вибірки відповідає вимогам формування та відбору даних. У дослідженні використовувався метод концентрації невипадкової вибірки, а саме 1% закладів з генеральної сукупності усіх закладів загальної середньої освіти України (окрім Луганської, Херсонської, Донецької областей) у співвідношенні 60% сільської та 40% міської.
Концентричність методу полягала у виборі закладів, де є найбільше внутрішньо переміщених осіб.
Валідність репрезентативної вибірки, ознака надійності результатів була встановлена через порівняння отриманих результатів зі статистичними даними.
Протягом 1-6 червня 2022 року проведене опитування щодо дотримання мовного законодавства в закладах загальної середньої освіти. Участь у ньому взяли 58 228 учасників освітнього процесу (вчителів, учнів/учениць та їхніх батьків) з різних областей України, крім тимчасово окупованих Луганської, Донецької та Херсонської.
Руслан ГУРАК, Голова Державної служби якості освіти, у вступному слові зауважив, що з перших днів повномасштабної війни росії проти України кожен укотре пересвідчився: мова є зброєю, чинником сили народу. Результати ж анкетувань засвідчують, що українці щораз сильнішатимуть, адже дедалі більше охочих досконало послуговуватися рідною мовою.
Переважна більшість респондентів (89% вчителів і 82% батьків та дітей) зазначили, що вважають рідною мовою українську і використовують її в усіх сферах життя (спілкування у родинному колі, навчальна діяльність, культурні практики тощо).
Результати опитування демонструють також позитивну динаміку дотримання мовного законодавства в освітньому процесі:
-
94% вчителів зазначили, що проводять уроки лише українською, з них 82% використовують україномовні навчальні матеріали;
-
учні зазначили, що 73% вчителів під час уроку та 63% під час перерви розмовляють державною мовою.
Російська мова в межах закладу освіти деколи є мовою неформального спілкування (для 11–17% учнів та 2% учителів).
Поза школою, в сімейному колі та серед друзів і знайомих, українська домінує як мова спілкування серед:
-
36% учнів (удома цей відсоток більший);
-
55% батьків;
-
65% вчителів.
Респонденти зазначили, що внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації стали більше цікавитися вивченням української мови, зокрема 80% батьків та 73% учнів заявили про бажання й мотивацію підвищувати свій рівень володіння українською мовою.
Втім існують чинники, що перешкоджають спілкуванню суто українською мовою, як-от:
-
так звана гнучкість українців при спілкуванні з російськомовними співрозмовниками (9% педагогів, 26% дітей та 19% батьків “переходять” на російську мову);
-
вплив російськомовного середовища (31% учнів визнали як звичку спілкуватися російською мовою, 20% – російськомовне родинне середовище, 14% – відсутність сприятливого середовища для використання української мови);
-
недостатній рівень володіння українською мовою (13% учнів).
Державна служба якості освіти у співпраці з Уповноваженим із захисту державної мови продовжують реалізацію проєкту з підтримки учасників освітнього процесу в покращені знань української мови, що об’єднує мережу безплатних курсів, розмовних клубів, навчальних онлайн-платформ та інших ресурсів.
Довідково.
Дослідження є описовим із застосуванням відповідного інструментарію (електронні анкети для кожної категорії учасників: батьки, учні, педагоги).
Репрезентативність вибірки відповідає вимогам формування та відбору даних. У дослідженні використовувався метод концентрації невипадкової вибірки, а саме 1% закладів з генеральної сукупності усіх закладів загальної середньої освіти України (окрім Луганської, Херсонської, Донецької областей) у співвідношенні 60% сільської та 40% міської.
Концентричність методу полягала у виборі закладів, де є найбільше внутрішньо переміщених осіб.
Валідність репрезентативної вибірки, ознака надійності результатів була встановлена через порівняння отриманих результатів зі статистичними даними.